ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/31417.08.10
за позовомвідкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»
до1) державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
2) державного підприємства «Свердловантрацит»
простягнення 1 613,52 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Олійник В.Ю. (довіреність №277 від 11.05.2010 року)
від відповідача1:представник Соболєв А.Л. (довіреність №2923-НЮ від 11.12.2009 року)
від відповідача2:представники Будянський О.Ю., (довіреність №14-39Д від 12.01.2009 року) Будянська О.С. (довіреність №14-146Д від 16.05.2008 року)
Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»та державного підприємства «Свердловантрацит»1 613,52 грн. збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 року порушено провадження у справі № 23/314 та призначено її розгляд на 29.06.2010 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача 1 проти позову заперечував зазначаючи, що позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” є необґрунтованими, оскільки вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена засобами вантажовідправника, вантаж завантажено нижче бортів, а також відсутні відомості про застосування катка для ущільнення вантажу для запобігання його втрати при перевезенні. Окрім того, згідно акту №676 від 27.11.2010 року технічну несправність вагона №65889164 вантажовідправник міг бачити під час навантажувальних робіт.
Представник Відповідача 2 проти позову заперечував, оскільки згідно комерційного акту АА№054105/1210/2 від 28.11.2009 року вантаж було ущільнено та нанесено шар захисного маркування. Згідно залізничної накладної №51965129 відправник передав залізниці для відправлення вагон №65889164, яка прийняла його без претензій до вантажу та до технічного стану вагону. Таким чином, Відповідачем 2 було вжито всіх заходів щодо підготовки до відправки та збереження вантажу.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та відкритим акціонерним товариством “Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання” був укладений договір №1.7 від 22.01.2009 року, згідно з яким постачальник зобов'язався відвантажити, а Позивач прийняти та оплатити вугілля.
Відповідно до залізничної накладної №51965129 Відповідачем 2 було відвантажено на адресу Шаргородського паливного складу ВАТ “Вінницяоблпаливо” вантаж -вугілля антрацит марки АМ в кількості 71 тону. Вантажовідправником вугілля згідно з накладною є державне підприємство “Свердловантрацит”.
Під час перевезення на станції Знам'янка Одеською залізницею було виявлено воронкоподібне заглиблення (довжиною 2 000 мм, шириною 1 800 мм та глибиною 500 мм) на поверхні вантажу з лівої сторони за напрямом руху вагону над 4-5 люками. Просипання вантажу відсутнє. Одеською залізницею здійснено перевантаження напіввагону №65889164, в результаті чого встановлено, що маса нетто вантажу становить 67 800 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 3 200 кг. Зважування вагона здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Вантаж, якого не вистачає, в вагоні вміститися міг.
Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті серії АА№054105/1210/2 від 28.11.2009 року (оригінал якого залучено до матеріалів справи).
Відповідач1 заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що у випадку, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, то відповідальність за втрату вантажу покладається на Відповідача2. Згідно акта №676 від 27.11.2010 року у процесі експлуатації було деформовано кришку 4 люка зліва по ходу. Сліди іржі свідчать, що пошкодження старого походження. Технічну несправність вагона №65889164 виявлено на станції Знам'янка.
Згідно залізничної накладної №51965129 Відповідач2 передав Відповідачу1 для відправлення вагон №65889164, який прийняв його без претензій до вантажу та до технічного стану вагону. У графі 5 «Відмітки залізниці» Відповідач1 зазначив, що 24.11.2009 року вагон вийшов з ремонту у зв'язку із чим строк доставки вугілля продовжено. Таким чином, Відповідач 1 мав можливість усунути можливі технічні несправності вагону, але не зробив цього.
З дослідженого комерційного акту та актів загальної форми вбачається, що захисне маркування вапном відсутнє виключно в місці заглиблення вантажу, що свідчить про його виїмку, а не про просипання чи видування. Таким чином, з наявних у справі документів вбачається, що втрата частини вантажу залізничного напіввагону №65889164 відбулась під час його перевезення.
Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника. Опис в актах стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.
Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Відповідач 1 не довів суду належними та допустимими доказами, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.
Таким чином, оскільки вантаж прибув на станцію призначення з явними ознаками його часткової втрати під час перевезення суд не вбачає правових підстав для звільнення Відповідача1 від відповідальності.
Пунктом статті 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.
Відповідно до статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.
У відповідності до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.
При здійснені розрахунку Позивачем враховано зазначені вище вимоги та підтверджено вартість недоотриманого ним вугілля договором №1.7 від 22.01.2009 року та рахунком-фактурою №СФ-0000160 від 24.11.2009 року. Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок, суд визнає його обґрунтованим.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення вартості втраченого вантажу з Відповідача 1 у розмірі 1 613,52 грн.
Оскільки наявними у справі доказами фактично підтверджується відсутність вини Відповідача2 (як вантажовідправника за договором перевезення) суд відмовляє у задоволенні заявлених до нього позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача 1 на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги до державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця»задовольнити.
2. Стягнути з державного територіально - галузевого об'єднання “Південно - Західна залізниця”(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, ідентифікаційний код 01880670) 1 613,52 грн. (одну тисячу шістсот тринадцять гривень 52 копійки) збитків; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні позовних вимог до державного підприємства «Свердловантрацит»відмовити.
4. Видати наказ.
Суддя Т.Ю. Кирилюк
Повне рішення складено: 19.08.2010 року.