Справа № 158/521/23
Провадження № 3/0158/123/23
23 лютого 2023 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера по інвалідності 2 групи,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 757282 від 29.01.2023 року, ОСОБА_2 неналежно виконувала свої батьківські обов'язки по догляду за малолітньою дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, остання, 29.01.2023 року о 16 год. 50 хв., без відома та дозволу матері покинула будинок та перебувала в м. Ківерці по вул. Соборності без верхнього зимового одягу (курточки) та шапки.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. До суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Провадження у справі просить закрити.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що слід вирішити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст.184 КУпАП в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорцушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, яке виразилось у неналежному виконанні своїх батьківських обов'язків, що призвели до залишення її малолітньою дитиною місця свого проживання без попередження матері та перебування у громадському місці без верхнього зимового одягу (а.с.2).
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, серед яких, окрім іншого, зазначається норма нормативно-правового акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
З огляду на викладене, зважаючи, що диспозиція ст. 184 КУпАП є бланкетною, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, норму якого нормативно-правового акту було порушено особою відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім іншого, суд зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення для доопрацювання, в зв'язку з тим що до нього заборонено вносити певні виправлення, додаткові записи та вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч