Справа № 2-776/10
Іменем України
19 липня 2010 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.
при секретарі Марчук І.В.,
за участю представника позивача Василькіної Е.М,
відповідачки ОСОБА_2, яка діє від свого імені та за дорученнями від імені відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом дитячо-юнацької спортивної школи Очаківського району "Колос" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
21 квітня 2010 року дитячо-юнацька спортивна школа Очаківського району "Колос" (далі- ДЮСШ «Колос») звернулася до Очаківського міськрайонного суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 23 грудня 2004 року між Очаківською районною радою кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос» (далі - Очаківська районна рада КП ФСТ «Колос») та федерацією греко - римської боротьби Миколаївської області було укладено договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення, а саме спортивного комплексу з прилеглими до нього спорудами. 29 липня 2005 року федерація греко-римської боротьби Миколаївської області на підставі договору купівлі-продажу, не повідомив ДЮСШ «Колос», яка є правонаступником Очаківської районної ради КП ФСТ «Колос», продала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках зазначену частину приміщення, що фактично є власністю ДЮСШ «Колос» та по теперішній час знаходиться на його балансі. Договір купівлі-продажу вважає недійсним, оскільки відчужена будівля не була передана федерації греко-римської боротьби Миколаївської області згідно акту прийняття-передачі, не виготовлені технічні паспорти на її розподіл, не у повному обсязі проведено розрахунок.
У судовому засіданні представник позивача Василькіна Е.М. позовні вимоги підтримала та пояснила, що договір купівлі-продажу від 23 грудня 2004 року між Очаківською районною радою КП ФСТ «Колос» та федерацією греко-римської боротьби Миколаївської області є чинним. Однак вважає, що федерація не мала права на відчуження будівлі приватним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без згоди ДЮСШ «Колос» із зазначених вище причин, крім того, стверджує, що згідно першого договору було продано тільки спортзал, що є частиною спорткомплексу, за ціною, яка не відповідала вартості проданого майна і на момент укладення угоди будівля знаходилася в оренді.
Відповідачка ОСОБА_2, яка діє від свого імені та за дорученнями від імені відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_4, в судовому засіданні позов не визнала, та зазначила, що 29 липня 2005 року між федерацією греко-римської боротьби Миколаївської області, нею та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу спортивного комплексу «Ювілейний» з додержанням всіх вимог діючого законодавства України. Вона та ОСОБА_3 як добросовісні набувачі, набули право власності на Ѕ частину нерухомості кожний. Цей правочин укладений в письмовій формі, нотаріально посвідчений та пройшов державну реєстрацію. При його посвідчені нотаріусом було перевірено, що об'єкт нерухомості, а саме спортивний комплекс «Ювілейний», зареєстрований і належить продавцю, тобто федерація греко-римської боротьби Миколаївської області мала всі правовстановлюючі документи на відчужуване майно, та всі документи для його продажу. Вважає, що позивач не є стороною спірного договору, ним не надано належних доказів щодо своїх позовних вимог, а надані документи не містять інформації щодо предмету доказування та стосуються іншого договору купівлі-продажу. Просить суд відмовити в позові у повному обсязі, оскільки вважає недоведеними вимоги позивача. Крім того, просить застосувати позовну давність при вирішені спору, зазначивши, що ст.257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а тому строк позовної давності щодо предмету спору сплив ще 29 липня 2008 року.
Представник третьої особи - федерації греко-римської боротьби Миколаївської області в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
23 грудня 2004 року між федерацією греко-римської боротьби Миколаївської області та Очаківською районною радою КП ФСТ «Колос» було укладено договір купівлі-продажу 9/10 частин нежитлового приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, який було посвідченого приватним нотаріусом за № 3510. Покупцем право власності на зазначену частку приміщення 06 січня 2005 року було зареєстровано в Очаківській міській філії Миколаївського міжміськбюро технічної інвентаризації (далі - ММ БТІ) за реєстровим НОМЕР_1. та 22 квітня 2005 року ним отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
29 липня 2005 року федерація греко-римської боротьби Миколаївської області будучи, на підставі зазначеного свідоцтва про право власності, власником спірної будівлі, уклала угоду, за якою зазначене нежитлове приміщення було відчужено відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, по Ѕ частці кожному. 11 липня 2006 року в Очаківській міській філії ММ БТІ покупцями було зареєстровано право власності на будівлю за реєстровим НОМЕР_2.
12 липня 2006 року ОСОБА_3 належну йому Ѕ частину спортивного комплексу «Ювілейний» продав ОСОБА_4
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що передбачено ст.ст. 319, 321 ЦК України.
Представник позивача Василькіна Е.М., не оспорюючи договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені: 23 грудня 2004 року - між Очаківською районною радою КП ФСТ «Колос» та федерацією греко-римської боротьби Миколаївської області; 12 липня 2006 року - між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просила визнати недійсним договір купівлі - продажу, укладений 29 липня 2005 року між федерацією греко-римської боротьби Миколаївської області та ОСОБА_3 і ОСОБА_2
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені у ст. 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, а статтею 215 зазначеного кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом або якщо на момент вчинення правочину сторони не дотрималися вимог ст.203 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що договір від 29 липня 2005 року укладений та посвідчений з дотриманням усіх вимог, передбачених Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004р. № 20/5. Цей договір підписано сторонами особисто, власноручно у присутності нотаріуса, тобто їх волевиявлення було вільним. Особу громадян, які підписали договір встановлено, правоздатність та дієздатність сторін перевірено. Повноваження представника федерації греко-римської боротьби Миколаївської області Чорного С.В., а також належність федерації відчужуваного об'єкту продажу нотаріусом перевірено.
Продаж вчинено за інвентаризаційною оцінкою спортивного комплексу, яка, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Очаківською філією Миколаївського ММ БТІ, становила 67707 грн. Гроші отримані представником продавця до підписання договору.
Правочин було вчинено в передбаченій законодавством формі і він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що були ним обумовлені, тобто, право власності на спортивний комплекс перейшло від федерації греко-римської боротьби Миколаївської області до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами. Право власності на об'єкт продажу виникло у покупця з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу, який 11 липня 2006 року було зареєстровано в Очаківській міській філії ММ БТІ за реєстровим НОМЕР_2.
Отже власником нерухомого майна, що було предметом спірного договору, була федерація греко-римської боротьби Миколаївської області, а тому вона мала право розпорядитися ним.
Позивач же на момент укладення договору купівлі - продажу від 29 липня 2005 року не був власником спорткомплексу «Ювілейний», тобто не був стороною вказаного договору, його посилання на те, що спірне приміщення не передане федерації греко-римської боротьби Миколаївської області згідно акту прийняття-передачі, не виготовлені технічні паспорта на розподіл будівлі, спорткомплекс до цього часу знаходиться на балансі ДЮСШ «Колос», ціна, за якою продана нерухомість, не відповідає дійсній вартості проданої будівлі, та те, що продавався не спорткомплекс, а тільки спортзал, не стосуються оспорюваного договору, а тому є безпідставними.
Договір оренди приміщення від 01 січня 2004 року, на який посилається позивач, як на одну із підстав визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року, був укладений між ОСОБА_6 та Очаківською районною радою КП ФСТ «Колос», діяльність якої 15 березня 2005 року рішенням господарського суду Миколаївської області була припинена, в подальшому з правонаступником, яким є позивач, договір оренди не укладався.
Позивач згідно з договором оренди від 02 січня 2007 року орендував у ОСОБА_2 приміщення сауни, яке знаходиться на території спорткомплексу «Ювілейний», що спростовує твердження представника позивача Василькіної Е.М. про те, що спірна будівля до теперішнього часу перебуває у власності ДЮСШ «Колос».
Викладені обставини об'єктивно підтверджуються дослідженими у судовому засіданні копіями документів: договорів купівлі-продажу від 23 грудня 2004 року, 29 липня 2005 року, 12 липня 2006 року, витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.05.2004р. НОМЕР_3, 06.01.2005р. НОМЕР_1, 11.07.2006р. НОМЕР_4, 14.062007р. НОМЕР_5; рішенням господарського суду Миколаївської області від 15 березня 2005 року; договорами оренди від 01 січня 2004 року, 02 січня 2007 року.
Аналізуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу, оскільки не встановлено порушень чинного законодавства при його укладенні.
Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду, який передбачено ст.ст. 256 - 258 ЦК України без поважних причин, а твердження представника позивача, що даний строк ними не пропущено, оскільки федерація греко-римської боротьби Миколаївської області до цього часу не вступила в право власності на спірний об'єкт не заслуговує на увагу та спростовуються дослідженими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, з яких однозначно випливає, що відлік початку строку позовної давності слід рахувати з моменту укладення договору від 29 липня 2005 року про купівлю-продаж спортивного комплексу «Ювілейний», про який позивачу було відомо з моменту його укладення, а тому позивач мав можливість та право звернення до суду. Обставин, які б могли свідчити про зупинення, переривання перебігу позовної давності під час судового розгляду справи не встановлено.
На застосуванні строків позовної давності, як на додатковій підставі невизнання позову, наполягала відповідач ОСОБА_2, що також є підставою для відмови в задоволені позову у відповідності до вимог ст.267 ЦК України .
Керуючись 10,11, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України суд, -
У задоволенні цивільного позову дитячо-юнацької спортивної школи Очаківського району "Колос" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, - відмовити за пропуском строку позовної давності.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, або шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням протягом двадцяти днів з дня подання цієї заяви апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його оскарження, у разі подання цієї заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги на рішення, а у разі подання останньої - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий: