ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/15808.07.10
За позовом Закритого акціонерного товариства «Аско-Транс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл ресурс»
про стягнення суми боргу та штрафних санкцій
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Божук Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Краснопольська Т.А. - представник (дов. б/н від 01.04.2010 року)
від відповідача: не з'явились
08.07.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Закрите акціонерне товариство «Аско-Транс» (надалі ЗАТ «Аско-Транс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл ресурс»(надалі ТОВ «Ойл ресурс», відповідач) суми основного боргу 58 906,56 грн., інфляційних збитків 3 828,91 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 508,37 грн., пені за затримку оплати поставленого товару у розмірі 4 066,97 грн..
Ухвалою від 21.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.06.2010р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором перевезення № 01/12-08 від 01.12.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих послуг. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення нараховані за період прострочення штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних втрат та 3 процентів річних.
Відповідач відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду та позовна заява направлялись на юридичну адресу ТОВ «Ойл ресурс»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 21.06.2010р. наявна в матеріалах справи).
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
01 грудня 2008р. між ЗАТ «Аско-Транс»(перевізник) та ТОВ «Ойл ресурс»(замовник) був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01/12-08 від перевізник зобов'язується перевозити нафтопродукти (далі -вантаж) у кількості та у терміни, зазначені у погоджених сторонами заявках, а замовник зобов'язується оплатити надані перевізником послуги на підставі оформлених у відповідності до заявок замовника, рахунків перевізника та актів приймання-передачі виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, перевезення вантажу виконується автомобільним транспортом перевізника лише на підставі заявки замовника узгоджених перевізником шляхом направлення замовнику рахунку на транспортні послуги.
Підставою для одержання водієм вантажу є оформлений належним чином подорожній лист, завірений перевізником, при пред'явленні його водієм є підставою для одержання ним вантажу для перевезення з матеріальною відповідальністю перевізника. При отриманні вантажу для перевезення перевізник зазначає вид і кількість прийнятого вантажу, розписується про це в товаро - транспортній накладній, один примірник якої залишається в пункті отримання вантажу (типова форма 1-ТН), що передбачено п. 2.5 Договору.
Розділом 4 Договору, передбачено, що умови оплати -100% передоплата замовником вартості послуги перевізник має право надати замовнику послугу з відстрочку платежу.
Договірна вартість наданої транспортної послуги визначається в рахунку вартості перевезення (додаток № 2 до договору) та рахунком перевізника, який він оформляє на підставі заявки замовника та фіксується в укладеному після перевезення акті приймання-передачі виконаних робіт.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у випадку отримання замовником послуги без попередньої оплати, розрахунки за послуги здійснюються замовником в термін, зазначений в рахунках перевізника, але не пізніше 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку перевізником та/або підписання акту виконаних робіт або товаротранспортної накладної. Рахунок на здійснені перевезення нафтопродуктів за даним договором виставляється перевізником в день надання послуг за даним договором.
Надання послуг за договором №01/12-08 від 01.12.2008р. позивач підтверджує актом № 12/9 приймання-передачі виконаних робіт від 14.12.2008р., що підписаний та скріплений печатками товариств.
На підтвердження п. 2.5 Договору позивач надав копії товаро-транспортних накладних, перелік яких наявний в матеріалах справи.
Як вбачається з наданого акту приймання-передачі № 12/9 від 14.12.208р. позивачем було надано послуг на суму 58 906,56 грн.
Акт примання-передачі виконаних робіт підписаний сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття наданих послуг суду не надано.
Заборгованість за надані послуги становить 58 906,56 грн., доказів на спростування визначеної суми боргу суду не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, що передбачено ч. 7 ст. 193 ГК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 4.5 договору № 01/12-08 від 01.12.2008р. зобов'язання відповідача щодо оплати за надані послуги згідно № 12/9 приймання-передачі виконаних робіт від 14.12.2008р., настав 16.12.2008р. (14.12.2008р. -перший день з моменту підписання акту, та є вихідним днем (неділя), тому в силу п. 4.5 Договору перший день з якого починається відлік строку оплати є 15.12.2008р.)
Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг згідно вказаного акту, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 58 906,56 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 5.2.1 Договору № 01/12-08 від 01.12.2008р. при порушенні строків оплати транспортних послуг замовник сплачує перевізнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від простроченої суми.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) за період з 17.12.2008р. по 31.03.2009р., та складає 4 066,97 грн. згідно наданого позивачем розрахунку.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3 828,91 грн. та з розрахунком 3% річних у розмірі 508,37 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Заявлені вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 01/12-08 від 01.12.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 673,11 грн. та 312,50 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл ресурс»(02100, вул. Краківська, 11-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 34426590, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Аско-Транс»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, код ЄДРПОУ 30635392, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 58 906,56 грн. (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот шість гривень 56 копійок) -суму основного боргу, 4 066,97 грн. (чотири тисячі шістдесят шість гривень 97 копійок) -пеню, 508,37 грн. (п'ятсот вісім гривень 37 копійок) -3% річних, 3 828, 91 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 91 копійка) -інфляційні втрати, 673,11 грн. (шістсот сімдесят три гривні 11 копійок) -держане мито та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.В.Котков
дата підписання повного тексту рішення 06.08.2010р.