Справа № 2-347/2010 року
11 серпня 2010 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Луста С.А.,
при секретарі Дячук А.А.,
за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Берест» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,
07 травня 2010 року позивачка звернулася до Березнегуватського районного суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення орендної плати.
В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її син ОСОБА_5. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 10,1 га в межах території Березнегуватської селищної ради Миколаївської області. Позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті сина. 01 грудня 2008 року між її сином та ОСОБА_4 було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років. Після смерті сина, позивачка ніякої орендної плати від відповідача за користування землею не одержувала, тому і звернулася до суду.
Ухвалою Березнегуватського районного суду від 14 липня 2010 року було проведено заміну відповідача з ОСОБА_4 на фермерське господарство «Берест», оскільки саме з даним господарством було укладено договір оренди землі.
В процесі розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між фермерським господарством «Берест» та ОСОБА_5 та стягнути з відповідача орендну плату в розмірі 4 000,00 грн..
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що позивачка бажає розірвати договір оренди землі з відповідачем, оскільки не бажає здавати землю в оренду, та в зв'язку з користуванням відповідачем землею протягом 2009 року, просить стягнути з нього 4000,00 грн. орендної плати.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги також підтримала, вважала, що договір підлягає розірванню на бажання позивачки, орендна плата підлягає стягненню в заявленому розмірі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак направив заяву про слухання справи у його відсутність та визнання позовних вимог в частині розірвання договору оренди. Стосовно виплати орендної плати заперечував з причини її сплати.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
01 грудня 2008 року між фермерським господарством «Берест» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, площею 10,1 га. в межах території Березнегуватської селищної ради строком на 10 років, з орендною платою за її користування в розмірі 2 000,00 грн. (а.с.28-31).
Даний договір зареєстрований в Березнегуватському районному центрі Миколаївської філії ДЗК 29 жовтня 2009 року.(а.с.30).
Пунктом 9 вищевказаного договору передбачено орендну плату за користування земельною ділянкою, в розмірі 2 000,00 грн., що є більше, ніж 3 % передбачених законодавством та договором.
На виконання умов вказаного договору, 01 вересня 2009 року відповідачем перераховано ОСОБА_5 на адресу його фактичного місця постійного проживання - адреса співмешканки ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), орендну плату за 2009 рік в розмірі 2 000,00 грн., про що свідчить фіскальний чек № 7399 УАППЗ «Укрпошта» та витяг з журналу розрахунків по орендній платі (а.с.15, 16);
Факт проживання ОСОБА_5 разом із співмешканкою ОСОБА_6 за вищевказаною адресою, підтверджується довідкою виконкому Ясенівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 04 березня 2010 року (а.с.17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер. Спадкоємцем його майна стала позивачка, про що свідчить копія свідоцтва про право на спадщину, видане державним нотаріусом Ярмолинецького району Хмельницької області 09 лютого 2010 року (а.с.5).
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що виникли з цивільно-правового зобов'язання за договором оренди земельної ділянки та розірвання договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 792 ЦК України передбачає, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. Частина 2 цієї статті передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач не заперечує проти розірвання договору оренди землі, перерахував на адресу постійного місця проживання ОСОБА_5 орендну плату за користування землею, позивачка стала власником землі ОСОБА_5 лише 09 лютого 2010 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки, підлягають частковому задоволенню.
Суд не стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати в зв'язку з відсутністю даної вимоги в позовній заяві та судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 526, 651, 792 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.
Розірвати договір оренди землі від 01 грудня 2008 року, укладений між фермерським господарством «Берест» та ОСОБА_5.
В частині стягнення з відповідача на користь позивачки орендної плати в розмірі 4 000,00 грн., - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Суддя С.А. Луста