Справа № 496/1285/23
Провадження № 3/496/1351/23
21 лютого 2023 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від державної прикордонної служби України Південного регіонального управління НОМЕР_1 прикордонного загону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ІПС 3 категорії - номер обслуги 1 гр. ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». НОМЕР_2 прикордонного загону, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
Працівниками державної прикордонної служби України Південного регіонального управління НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 18.02.2023 року о 08.30 годин заступнику начальника віпс «Градениці» з персоналу ст. лейтенанту ОСОБА_2 надійшла доповідь від п/н «СЗПН» віпс «Градениці» ст. сержанта Максимова В. про те, що під час ранкового шикування був відсутній солдат ОСОБА_1 , який заступає на зміну. Об 09.30 годин ст. лейтенантом ОСОБА_3 здійснено відібрання пояснення за запізнення на службу у солдата ОСОБА_1 , в ході чого було виявлено, що даний військовослужбовець перебуває з можливими ознаками вживання спиртних напоїв, а саме характерний запах алкоголю з ротової порожнини. В подальшому ст. лейтенантом ОСОБА_4 було запропоновано військовослужбовцю вибути до Біляївської ЦРЛ для проведення медичного освічення, об 11.10 годин солдата ОСОБА_1 було доставлено до Біляївської ЦРЛ, де було проведено медичний огляд, а саме продуття тестеру «Драгер» №02074, за результатами якого виявлено - 0,14 %.
У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України та він пояснив, що 17.02.2023 року вживав невелику кількість пива з друзями, більш міцні напої не вживав. Вранці, 18.02.2023 року спізнився на службу, оскільки товариш з яким він разом їздить на службу, взяв вихідний, про що його не повідомив, тому він добирався на службу маршрутним транспортом, через що спізнився до ранкового шикування.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі статтею 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, визначено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Частиною 2 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів. Частиною 3 ст.172-20 КУпАП визначено дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
На підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів в умовах особливого періоду ОСОБА_1 додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 18.02.2023 року, відповідно до якого зазначено, що огляд проводився із застуванням приладу «Драгер» №02074, результат тесту 0,14 %.
Єдиним нормативним актом в Україні, який регулює порядок проходження огляду на факт встановлення перебування в стані алкогольного сп'яніння, є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду від 18.02.2023 року з використанням спеціальних технічних засобів, результатом огляду ОСОБА_1 є алкогольне сп'яніння 0,14 проміле.
Разом з тим, відповідно до Інструкції з експлуатації приладу «Драгер» границею допустимої похибки є +-0,05 мг/дм3, тобто така похибка допустима до 0,25%, що в свою чергу ставить під сумнів результат в 0,14 проміле, який було встановлено ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою вказаного приладу, оскільки вказаний показник перебуває у межах можливої похибки вимірювань.
Враховуючи зазначене, зафіксований технічним засобом «Драгер» результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 0,14 проміле, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу, не може в достатній мірі свідчити про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий показник знаходиться в межах допустимої похибки у вимірюваннях (0,05).
Крім того, у вказаному висновку не зазначено будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Сукупність таких обставин викликає сумнів у достовірності наданих доказів на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КпАП України.
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Так, з урахуванням положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах Малофєєва проти Росії рішення від 30.05.2013 року та Карелін проти Росії рішення від 20.09.2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 ЄСПЛ.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням коригувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-20, 247, 284, 287, 288 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв