Справа № 145/1425/22
Провадження №2/145/385/2023
"21" лютого 2023 р. смт Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Копилової Л. В. ,
за участю секретаря Мигдальської Н.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
У листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позову посилалася на те, що вона перебувала у зареєстрованому ушлюбі з відповідачем, який рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області було розірвано. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачкою. Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. на кожну дитину щомісячно і до досягнення дітьми повнолітнього віку. Однак, на даний час позивач вважає, що стягнення з відповідача аліментів у зазначеній сумі є недостатнім для утримання дітей, оскільки відповідач проходить військову службу та має постійний дохід.
Враховуючи викладене, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із відповідача ОСОБА_2 рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року у цивільній справі № 145/1655/15-ц та стягувати такі аліменти в розмірі 35 %, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Позивач ОСОБА_1 при розгляді справи позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, однак не заперечував проти стягнення аліментів з нього на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки усих видів його доходів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн. на кожну дитину щомісячно і до досягнення дітьми повнолітнього віку.
На даний час діти проживають із позивачем ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1979 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 798XII від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З огляду на положення ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковою для застосування національними судами, вбачається, що рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
П.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст.ст.183 - 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 Сімейного кодексу України визначено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Положеннями ч.ч.1-3 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що діти сторін знаходяться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, враховуючи те, що відповідач має забезпечити дітям не лише мінімальний, а й достойний рівень життя, а також визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із твердої грошової суми 700 грн. щомісячно на кожну дитину на розмір 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року у цивільній справі № 145/1655/15-ц.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки смт.Сутиски Вінницького району Вінницької області, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від від 08 грудня 2015 року у цивільній справі № 145/1655/15-ц повернути до суду виконаним станом на день набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 24 лютого 2023 року.
Суддя Копилова Л. В.