Справа № 135/1189/22
Провадження № 2/135/26/23
іменем України
09.02.2023 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Богачевської О.Д.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини, звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини, звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів. В позові зазначив, що він перебував з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19.10.2018 Ладижинським міським судом Вінницької області. В даному шлюбі народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 04.09.2018 Ладижинським міським судом Вінницької області було видано судовий наказ №135/1161/18 про стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , щомісячно у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. На момент видачі судового наказу донька ОСОБА_4 проживала разом із матір'ю. Однак на даний час донька проживає разом із ним і знаходиться на його утриманні. З нього продовжують стягувати аліменти на утримання дитини, які витрачаються відповідачем на власний розсуд та не в інтересах дитини. Дитина проживає разом із ним та повністю перебуває на його утриманні, мати участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, самоусунулась від виховання доньки. Дитині краще проживати разом із батьком, оскільки він забезпечений житлом, на даний час працює, має постійний дохід, тому зможе матеріально забезпечувати дитину. За місцем проживання характеризується позитивно. Вважає, що дитині буде краще проживати разом із ним, це буде відповідати інтересам дитини, тому необхідно визначити місце проживання дитини.
Просив суд звільнити його від сплати та стягнення аліментів, які призначені до стягнення судовим наказом №135/1161/18 від 04.09.2018; визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 разом із ним; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на його користь на утримання дитини - ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Не заперечували проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належно повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Клопотання про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направила. Відзиву на позов не подала.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Ладижинської міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримують.
За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.10.2018 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано.
Згідно судового наказу №135/1161/18, що був виданий 04.09.2018 Ладижинського міського суду Вінницької області з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 27.08.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
27.05.2021 ОСОБА_3 звернулась з заявою до Ладижинського МВ ДВС про повернення виконавчого документу №135/1161/18 від 04.09.2018 без виконання.
З копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.05.2021 вбачається, що головним державним виконавцем Ладижинського МВ ДВС було закінчено ВП №57331226.
З довідки №5734 від 10.10.2022 виданої начальником Ладижинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Зайком Т.В. вбачається, що гідно даних АСВП на виконанні в Ладижинському відділі ДВС не перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 ..
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданого державним виконавцем Ладижинським ВДВС ВО ЦЗ МУМЮ (м.Хмельницький) Буріліною Л.В. вбачається, що станом на 10.10.2022 за ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 8306,50 грн.
З копії договору купівлі-продажу житлового будинку та копії договору купівлі-продажу земельних ділянок вбачається, що ОСОБА_1 07.05.2013 придбав житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
З висновку органу опіки та піклування Ладижинської міської ради від 26.01.2023 вбачається, що орган опіки та піклування виніс висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 ..
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини передбачено, що найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.
При розгляді справ щодо місця проживання дитини передбачено, що суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
При вирішенні позовних вимог, судом враховується, вік малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на момент ухвалення рішення виповнилося 11 років, та яка тривалий час проживає з батьком, можливість батька дитини забезпечити належні умови проживання, виховання та розвитку дочки ОСОБА_4 , оскільки він має у власності житло, отримує стабільний дохід. Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що визначення місця проживання дитини разом із батьком може зашкодити інтересам малолітньої дитини, в ході розгляду справи не здобуто.
В судовому засіданні було заслухано думку малолітньої ОСОБА_4 , яка виявила бажання проживати разом із батьком ОСОБА_1 .. Вказала, що батько піклується про неї, забезпечує всім необхідним, купує одяг, взуття, продукти харчування, допомагає з уроками, тощо. Мати проживає далеко від них, інколи телефонує.
З огляду на викладене, враховуючи думку дитини, зважаючи на її вік, прихильність до батька, те, що батько виявляє достатню увагу до виховання та утримання дитини, турбується про неї, позицію органу опіки та піклування, суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і є всі підстави визначити місце проживання дитини разом з батьком ОСОБА_1 ..
За змістом ст. 181 СК України аліментами є кошти на утримання дитини, які присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відтак, з урахуванням предмета позовної вимоги про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час розгляду справи судом - з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Згідно з ч. 1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Зазначені приписи кореспондуються з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, згідно з якою, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
З аналізу даної норми права вбачається, що одним із способів захисту порушеного права у разі зміни обставин, що впливають на визначені розміри періодичних платежів, є звільнення від них.
Враховуючи викладене, суд вважає, що змінилося становище платника аліментів, оскільки малолітня дитина стала проживати разом з ним та знаходиться на його утриманні. А тому відпали юридичні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання дитини.
За таких обставин суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача, звільнивши його від сплати аліментів шляхом припинення стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання дитини.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи те, що малолітня дитина ОСОБА_4 проживає разом із батьком ОСОБА_1 , тому слід задовольнити позовну вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліментів на користь позивача на утримання дитини до її повноліття.
Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в сумі 992 грн 40 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-161, 181, 182, 192, 197 СК України; ст.ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити місце проживання дитини: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) разом із батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), призначені судовим наказом Ладижинського міського суду Вінницької області від 04.09.2018 у справі №135/1161/18, з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на дитину: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 992 грн 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 17.02.2023.
Суддя