Справа № 495/972/22
Номер провадження 2-а/495/26/2023
23 січня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Боярського О.О.
при секретарі судового засідання: Саханові О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції, старшого лейтенанта поліції Павленка Костянтина Олеговича, Управління патрульної поліції Одеської області, про визнання протиправними дій та скасування постанови серії БАА № 965882 від 02 лютого 2022 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції, старшого лейтенанта поліції Павленка Костянтина Олеговича та Управління патрульної поліції Одеської області, про визнання протиправними дій та скасування постанови, в якому просить суд:
- визнати протиправною тa скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 965882 від 02.02.2022 року, складену інспектором ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції, старшого лейтенанта поліції Павленка Костянтина Олеговича за порушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити
Свою позицію позивач - ОСОБА_1 , обґрунтовує зокрема тим, що 02 лютого 2022 близько о 18 години 00 хвилин року інспектором ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції, старшого лейтенанта поліції Павленко Костянтином Олеговичем, було зупинено транспортний засіб FORD MONDEO, держані номери НОМЕР_1 , яким керував позивач на законних підставах.
Позивач зазначає, що в нього було витребувано страховий поліс та коли він почав знімати на мобільний пристрій дії поліцейських, вони звинуватили позивача у порушенні ПДР України.
Так, відповідно до постанови серії БАА № 965882 від 02.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що 02.02.2022 р. ОСОБА_2 керував транспортним засобом FORD MONDEO, держаний номерний знак НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3.В Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, та був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
В обґрунтування позову, зазначає, що 02.02.2022 року позивач, рухаючись по дорозі у темну пору доби, керував технічно справним транспортним засобом, при цьому відеозапис, на якому зафіксовано вказане правопорушення, йому для огляду надано не було.
Позивач зупинився, заглушив двигун, вийшов з машини та подивився, що ліві фари включені.
Однак, інспектор поліції зазначив, що наразі фара горить, але сказав, що раніше вона не горіла та в подальшому може перестати горіти, у зв?язку з чим склав оскаржувану постанову, інших доказів вчинення ним адміністративного правопорушення досліджено не було.
На думку позивача, справа про вчинення адміністративного правопорушення розглядалась суб?єктивно, без дотримання вимог КУПАП.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.02.2022 року відкрито спрощене позовне провадження по адміністративній справі.
Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції Одеської області, в судове засідання не з'явився.
Однак від представника відповідача - Управління патрульної поліції Одеської області 16.11.2022 року до суду надійшла заява про зміну первісного відповідача належним відповідачем.
Вищезазначена заява обґрунтована зокрема тим, що існує дві окремі та не підпорядковані один одному юридичні особи публічного права Головне управління Національної поліції в Одеській області та Департамент патрульної поліції (одним із структурних підрозділів якого є Управління патрульної поліції в Одеській області). 15.02.2022 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, де відповідачем є інспектор ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції Павленко Костянтин Олегович та Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Оскаржувана постанова була виписана інспектором ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Павленко Костянтином Олеговичем, який не відноситься до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. Тобто, ні Департамент патрульної поліції (його структурні підрозділи), ні їх посадові чи службові особи не реалізовували свої публічно-владні управлінські функції у відношенні позивача. Крім того, рішення у даній справі не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов?язки ні Управління патрульної поліції в Одеській області, ні Департамент патрульної поліції.
У зв?язку з цим, у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, УПП в Одеській області ДПП не може бути відповідачем у даній справі.
Відповідач - інспектор ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції, старший лейтенанта поліції Павленко Костянтин Олегович, в судове засідання не з'явився, про дату,час та місце слухання справи повідомлявся.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів(ч.3 ст.194 КАС України).
Згідно із ч.1, 3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату,час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.5 ст.205 КАС України).
Враховуючи викладені обставини, норми чинного законодавства та ті факти, що відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, позивач в судове засідання не з'явився, але просив розглянути справу без його участі, суд вважає за можливе і необхідне, розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
Відповідно до ч.1, 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши адміністративний позов, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступників висновків.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках , передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст.289 КУпАП).
На підставі статті 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова серії БАА № 965882 від 02.02.2022 року постановлена інспектором ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Павленко Костянтином Олеговичем, який не є належним відповідачем з огляду на наступне.
Судом встановлено, що старший лейтенант поліції Павленко Костянтин Олегович, не підпорядковується Управлінню патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, оскільки він є посадовою особою ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
Частиною 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 26.12.2019 року №724/716/16-а, про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не призначений ним інспектор.
Тобто, ні Департамент патрульної поліції (його структурні підрозділи), ні їх посадові чи службові особи не реалізовували свої публічно-владні управлінські функції у відношенні позивача. Крім того, рішення у даній справі не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов?язки ні Управління патрульної поліції в Одеській області, ні Департамент патрульної поліції.
У зв?язку з цим, у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, УПП в Одеській області ДПП не може бути відповідачем у даній справі.
Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 3 ст. 48 КАС України передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Правовий аналіз вказаної вище норми закону дає підстави вважати, що визначення кола відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З матеріалів справи вбачається, що в даній адміністративній справі відповідачем має бути Головне Управління Національної поліції в Одеській області від імені якого діяв інспектор поліції.
Оскільки, як вже було зазначено судом, позивач в судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим суд був позбавлений можливості винести дане питання на розгляд позивача та з'ясувати причини пред'явлення позову до неналежних відповідачів - інспектора ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції, старшого лейтенанта поліції Павленка Костянтина Олеговича та Управління патрульної поліції Одеської області.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, у зв'язку із його пред'явленням до неналежного відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2 , 23 ЗУ «Про національну поліцію», ст. 36, 121 ч. 5, 126 ч. 2, ст. 222 ч. 2, 3 КУпАП, ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 73-77, 79, 90, ст. ст. 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Білгород-Дністровського районного відділу поліції, старшого лейтенанта поліції Павленка Костянтина Олеговича, Управління патрульної поліції Одеської області, про визнання протиправними дій та скасування постанови серії БАА № 965882 від 02 лютого 2022 року - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду у відповідності до ст.286КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя