Провадження № 11-кп/803/1129/23 Справа № 216/184/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 лютого 2023 року м.Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2023 року, якою продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 12021040000000079 щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1
на шістдесят днів, тобто до 09.03.2023 року включно, -
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 12021040000000079 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 09.03.2023 року включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , вказує, що ухвала незаконна та підлягає скасуванню. Зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не підтверджені та не обґрунтовані. Звертає увагу, що більшість доказів в рамках кримінального провадження є недопустимими. Звертає увагу, що обвинувачений не переховувався від органів досудового розслідування та суду, має постійне місце реєстрації та мешкання. Просить увалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання. Також просить скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2022 року про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки відповідно до вимог ст. 422-1 КПК України апеляційному перегляду підлягають лише рішення суду першої інстанції, постановлені до винесення остаточного рішення лише щодо обрання/продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не переглядає законність судового рішення, постановленого слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 28.11.2022 року.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань під час судового розгляду суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи 11.01.2023 року під час підготовчого судового засідання клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до спливу строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку про доцільність продовження цього запобіжного заходу, обґрунтувавши його у судовому рішенні. Обвинувачений ОСОБА_8 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у сфері безпеки суспільства та обігу наркотичних речовин, за які передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на значний строк, а отже, існує реальний ризик того, що він може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому злочини.
Ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_8 на свідків та інших учасників кримінального провадження залишається сталим, адже вони всі мешкають у одній місцевості, тож обвинувачений може незаконно впливати на останніх з метою зміни їх показів під час судового розгляду.
З огляду на існування попереднього ризику, та враховуючи специфіку кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , а саме те, що йому інкримінують організацію незаконного збуту наркотичних речовин, у випадку зміни запобіжного заходу на більш м'який він може продовжити вчиняти протиправні дії, адже в нього залишились злочинні зв'язки.
Суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Однією з важливих гарантій здійснення проголошеного ст.ст. 3, 27 Конституції України права людини на життя і здоров'я є беззастережне виконання вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.
Конституційний Суд України у рішенні від 27.10.1999 р. № 7рп зазначив, що кримінальну відповідальність слід розглядати як особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений злочин. Кримінальна відповідальність передбачає офіційну оцінку відповідними державними органами поведінки особи як злочинної. Підставою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Це форма реалізації державою правоохоронних норм, яка в кінцевому підсумку, як правило, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду.
Крім того, висновок суду першої інстанції щодо законності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який посилаючись на практику застосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у рішеннях Кудла проти Польщі та МакКей проти Сполученого Королівства констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте, безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі достатніми та належними підставами тримання ОСОБА_8 під вартою є не лише очікування завершення судового розгляду справи, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, що вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , у цьому кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна або застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виключити ризики, пов'язані із звільненням його з-під варти.
Посилання сторони захисту на недопустимість ряду доказів в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 не є предметом апеляційного розгляду у відповідності до положень ст. 422-1 КПК України, тож колегія суддів не вдається до оцінки даних доводів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено. Тому апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року, якою було задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 09.03.2023 року включно - залишити без змін.
Судді: