Справа № 203/2717/22
Провадження № 1-кс/0203/1174/2023
23 лютого 2023 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янське Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, одруженого з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючого на утриманні неповнолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №12022040000000112 від 16.02.2022 року,
22 лютого 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковник поліції ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №12022040000000112 від 16.02.2022 року.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчих відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12022040000000112, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 16.02.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Також, як пояснив слідчий, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2022 року, ОСОБА_9 , перебуваючи на території м. Кам'янське Дніпропетровської області, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, створила організовану групу до якої, окрім неї, увійшли ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені розслідуванням особи, об'єднавши зазначених співучасників єдиним планом з розподілом функцій кожного з них, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам організованої групи. Створена ОСОБА_9 організована група, до складу якої, окрім неї, увійшли, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та інші невстановлені розслідуванням особи, діяла на території м. Кам'янське Дніпропетровської області, в період з листопада 2022 року до лютого 2023 року та вчинила ряд тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
21.02.2023 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
21.02.2023 у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, а також те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, викладені в описовій частині цього клопотання, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене вище, слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 22.02.2023 року, судову справу № 203/2717/22, провадження № 1-кс/0203/1174/2023, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 .
Судове засідання з розгляду клопотання було призначене на 23.02.2023 року.
У судовому засіданні 23.02.2023 року прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання слідчого та просили суд його задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 (шістдесят) днів.
Крім того, прокурор наголосив на тому, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України є обґрунтованою та наявні ризики, визначені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, з огляду на що, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, може не з'являтися за викликом слідчого, може вчинити незаконний вплив на свідків, які були допитані, у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З-поміж інших ризиків прокурор назвав і те, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також прокурор у судовому засіданні наголосив на тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. З огляду на це, обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не є можливим. Крім цього, враховуючи майновий стан підозрюваного, наявність вагомих доказів у вчиненні особливу тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, що інкримінуються ОСОБА_5 , враховуючи, що існує ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, є підстави не визначати розмір застави як альтернативний запобіжний захід на підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту із носінням електронного браслету. Захисник вважає, що сторона обвинувачення не надала вагомих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, та наявності ризиків, визначених КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що органами досудового слідства ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12022040000000112 від 16.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до відомостей з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 16.02.2022 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 307 КК України, та зареєстровано 9 (дев'ять) записів від 16.02.2022 року, 04.01.2023 року, 06.01.2023 року, 11.01.2023 року, 13.01.2023 року, 21.02.2023 року, відповідно.
21.02.2023 року о 09:46 годині ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21.02.2023 року об 13:20 годині ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, захисник - ОСОБА_6
21.02.2023 року о 13:30 годині ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 отримали копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У ході судового засідання судом були безпосередньо досліджені, в тому числі наступні письмові докази: протоколи допиту свідків, протокол додаткового допиту свідка, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 03.01.2023 року, висновок експерта від 13.01.2023 року, протокол додаткового допиту свідка, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 04.01.2023 року, висновок експерта від 12.01.2023 року, протокол додаткового допиту свідка, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 06.01.2023 року, висновок експерта від 19.01.2023 року, протокол додаткового допиту свідка, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 11.01.2023 року, висновок експерта від 20.01.2023 року, протокол додаткового допиту свідка, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 13.01.2023 року, висновок експерта від 19.01.2023 року, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронник комунікаційних мереж від 20.01.2023 року, протокол про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.11.2022 року, протокол про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.01.2023 року, протоколи про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20.01.2023 року, протокол обшуку від 21.02.2023 року, протокол затримання особи від 21.02.2023 року, висновок експерта від 21.02.2023 року.
Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, я кщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених частиною 1 статті 194 КПК України, за якою прокурор зобов'язаний довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а й надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового засідання обставин кримінального провадження та досліджених матеріалів клопотання дає слідчому судді підстави для висновку про те, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке є особливо тяжким, та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Вказаного висновку слідчий суддя дійшов, з огляду на те, що підозрюваний офіційно непрацевлаштований, обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, про характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють, вагомість доказів, отриманих у ході проведення слідчих (розшукових) дій.
При цьому суд відхиляє доводи сторони захисту, заявлені в судовому засіданні щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, про які вказав прокурор, оскільки такі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а докази, надані стороною обвинувачення вказують на протилежне. Крім того, сторона захисту не обґрунтувала можливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу та не спростувала доводи сторони обвинувачення разом з доказами, наданими суду на їх підтвердження.
Тому слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; можливість здійснення впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 .
Також, ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК України, відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню підозрюваного під вартою, слідчий суддя доходить висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуюче викладене та те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя на підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Керуючись статтями 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №12022040000000112 від 16.02.2022 року, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто з 21.02.2023 року до 21.04.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 21.04.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 23.02.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1