22 лютого 2023 р.Справа № 520/24137/21
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Григоров А.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. по справі 520/24137/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 по справі №520/24137/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 року відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 по справі №520/24137/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 року адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 по справі №520/24137/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії призначено до апеляційного розгляду на 28.02.2023 о 11:00 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань №3.
16.02.2023 на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. по даній справі, яка містила кваліфікований електронний підпис, в якій заявник повідомив про недовіру суддям Катунову В.В., Ральченку І.М. та прохав, щоб ці судді не розглядали справу №520/24137/21.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилався на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності суддів. Посилається на незгоду з рішеннями Харківського окружного адміністративного суду та порушеннями вказаних вище суддів під час розгляду справ №2-а-4846/08/2070, №2а-14783/10/2070. Зазначає, що перевірка матеріалів за його заявою від 23.04.2008 триває і досі, всі постанови про закриття кримінального провадження, які виносили спочатку співробітники прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, а після прокуратури Харківської області та Державного бюро розслідування скасовані та повернуті для продовження розслідування, а матеріали кримінальних проваджень, що стосуються, в тому числі, неправомірних дій слідчих під час перевірки його заяви від 23.04.2008, винесення свідомо неправомірних рішень, зокрема суддями Катуновим В.В., Ральченко І.М. об'єднані у кримінальне провадження № 42012220030000010 от 26.12.2012. Крім того, зазначає, що 17.05.2012 р. колегія суддів ХААС у складі: Катунов В. В. - суддя доповідач, судді: Ральченко І.М. та Резнікова С. С. у справі №2020/2а-11/11 відмовили у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії ХНУВС, які виражаються у невиконанні постанови ХААС від 06.12.2007 р., у частині не перерахунку позивачу вислуги років, поновлення на рівнозначну посаду з тією, з якою був незаконно звільнений, а також позивачу було відмовлено у задоволенні інших позовних вимог, взаємопов'язаних із зазначеною вище позовною вимогою. 09.08.2012 р. Вищий адміністративний суд України залишив без змін постанову ХААС від 17.05.2012 р. Вказує, що 14.03.2013 року Вищий адміністративний суд України частково задовольнив його касаційну скаргу за позовом щодо встановлення розмірів грошових надбавок та виплат, і зміст судового рішення підтверджує незаконність ухвали ХААС від 17.05.2012 р., яку винесли судді Катунов В.В., Ральченко І.М., Резнікова С.С. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до Європейського Суду із захисту прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) і 13.02.2014 р. ЄСПЛ задовольнив скаргу позивача до держави Україна. Таким чином, ЄСПЛ підтверджує незаконність ухвали ХААС від 17.05.2012 р., яку винесли судді Катунов В. В., Ральченко І. М., Резнікова С. С. Крім того, заявник посилається на те, що у вказаній справі, що розглядається (№520/24137/21) за подання апеляційної скарги відповідачу необхідно сплатити судовий збір, але відповідач цього не зробив (жодних документів або клопотань з цього питання до апеляційної скарги надано не було), що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху і її подальшого повернення, відповідно до ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України). Відповідно, на думку позивача, судді Катунов В. В. та Ральченко І.М. порушили Закон та відкрили апеляційне провадження без сплати судового збору, тобто діяли в інтересах відповідача. Також заявник звертає увагу про порушення порядку розгляду справи в судді апеляційної інстанції, а саме ч.2 ст.189 КАС України, оскільки апеляційна скарга була подана до суду 17.08.2022, а ухвала про відкриття провадження по справі була винесена судом тільки 06.02.2023. Крім того, посилається на відсутність матеріалів справи у Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційної системі «Електронний суд», а саме апеляційної скарги відповідача від 17.08.2022 та ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 про відкриття апеляційного провадження по справі, що теж є порушенням порядку розгляду справи у судді апеляційної інстанції суддями.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. по справі №520/24137/21 - відмовлено.
Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 для вирішення питання про відвід визначено суддю Григорова А.М., який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження з урахуванням приписів частини 8 статті 40 КАС України.
Проаналізувавши доводи, якими обґрунтовано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. по справі №520/24137/21, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи правову оцінку заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. по даній справі та її доводам, суд зазначає, що доводи на які посилається ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Катунова В.В. та Ральченка І.М. не є підставами для висновку, що судді, визначені для розгляду цієї справи, можуть проявити упередженість при її розгляді.
Щодо доводів заявника, як на думку останнього, про порушення суддями норм процесуального права при постановлені ухвали від 17.05.2012 р. у іншій справі № 2020/2а -11/11, ухвали від 06.02.2023 р. в даній справі, то суд зазначає, що наведене фактично свідчить саме про незгоду заявника з вказаними процесуальними рішеннями суду, що у розумінні наведеної вище норми ч.4 ст.36 КАС України не є підставою для відводу суддів Катунова В.В., Ральченка І. М.
Наведене вище також узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 04 лютого 2021 року по справі №640/17989/20.
Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв'язку із вчиненням процесуальних дій не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року по справі №320/931/22.
Крім того, щодо посилань заявника на те, що 14.03.2013 року Вищий адміністративний суд частково задовольнив його касаційну скаргу за позовом щодо встановлення розмірів грошових надбавок та виплат, і зміст судового рішення підтверджує незаконність ухвали ХААС від 17.05.2012 р., яку винесли судді Катунов В.В., Ральченко І.М., Резнікова С.С., а також посилань заявника на те, що 13.02.2014 р. ЄСПЛ задовольнив скаргу позивача до держави Україна, а тому ЄСПЛ підтверджує незаконність ухвали ХААС від 17.05.2012 р., яку винесли судді Катунов В. В., Ральченко І. М., Резнікова С. С., то суд відхиляє наведені посилання ОСОБА_1 , оскільки скасування судових рішень або встановлення ЄСПЛ певних порушень щодо особи жодним чином не свідчить про упередженість та необ'єктивність суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. у даній справі.
Надаючи правову оцінку посиланням заявника на незгоду з рішеннями Харківського окружного суду та порушеннями вказаних суддів під час розгляду справ №2-а-4846/08/2070, №2а-14783/10/2070, а саме у справі №2-а-4846/08/2070 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Харківського національного університету внутрішніх справ, де головуючим під час судового слухання, він же суддя - доповідач був ОСОБА_2 , до колегії суддів входив суддя Ральченко І. М., а також у справі №2а-14783/10/2070 (суддя Ральченко І. М.) відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження за його позовною заявою, що стосується неправомірних дій прокуратури Комінтернівського району м. Харкова під час перевірки його заяви від 23.04.2008 р., то суд зазначає, що наведене фактично свідчить про незгоду заявника із процесуальними рішеннями суду у вказаних справах, що у розумінні ч.4 ст.36 КАС України не є підставою для відводу суддів Катунова В.В., Ральченка І.М.
Посилання заявника на те, що перевірка матеріалів за його заявою від 23.04.2008 триває і досі, всі постанови про закриття кримінального провадження, які виносили спочатку співробітники прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, а після прокуратури Харківської області та Державного бюро розслідування скасовані та повернуті для продовження розслідування, а матеріали кримінальних проваджень, що стосуються, в тому числі, неправомірних дій слідчих під час перевірки його заяви від 23.04.2008, винесення свідомо неправомірних рішень, зокрема суддями Катуновим В.В., Ральченко І.М. об'єднані у кримінальне провадження № 42012220030000010 от 26.12.2012 не дають підстав для висновку щодо сумнів в неупередженості вказаних суддів та підстав для їх відводу.
Також, щодо посилань заявника на те, що за подання апеляційної скарги відповідачу необхідно сплатити судовий збір, але відповідач цього не зробив (жодних документів або клопотань з цього питання до апеляційної скарги надано не було), що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху і її подальшого повернення, відповідно до ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому судді Катунов В.В., Ральченка І.М. порушили Закон та відкрити апеляційне провадження у даній справі без сплати судового збору, тобто діяли в інтересах відповідача, то колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання, оскільки в матеріалах справи міститься відповідне платіжне доручення про сплату судового збору про сплату судового збору Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 по справі №520/24137/21.
Стосовно доводів заявника про те, що апеляційна скарга була подана до суду 17.08.2022, про що свідчить позначка на скарзі, а ухвала про відкриття провадження по справі була винесена судом тільки 06.02.2023, тобто судді Катунов В. В. та Ральченко І. М. грубо порушили порядок розгляду справи в судді апеляційної інстанції в інтересах відповідача, а також доводів заявника про відсутність матеріалів справи у Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційної системі «Електронний суд», а саме апеляційній скарги відповідача від 17.08.2022 та ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 про відкриття апеляційного провадження по справі, що теж є порушенням порядку розгляду справи у суді апеляційної інстанції суддями, то суд відхиляє такі доводи, оскільки вважає, що наведені доводи не дають обґрунтованих підстав для відводу вказаних суддів в розумінні ст.ст.36, 37 КАС України, а фактично є незгодою з процесуальними рішеннями (діями) суду.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. або колегії суддів в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2021 року по справі №591/1040/21.
Наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І. М. обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, а отже вимоги заяви ґрунтуються на особистих припущеннях заявника.
Заявником не наведено інших підстав для відводу суддів, передбачених ст.36 та ст.37 КАС України.
Враховуючи викладене вище, оскільки підстави для відводу заявником не обґрунтовані та не доведені, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. по справі №520/24137/21 належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 36,37,39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. по справі №520/24137/21 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)Григоров А.М.