про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/663/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду в сумі 7273,30 гривень.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач у позові вказує на дотримання строків звернення до суду з даним позовом, посилаючись на положення ст. 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», якою передбачено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, вказаною нормою врегульовано питання строку протягом якого позивач може реалізувати відповідний наказ про притягнення відповідача до матеріальної відповідальності. Водночас, суд звертає увагу, що предметом спору в даній справі не є спір щодо реалізації наказу Департаменту патрульної поліції про притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, а питання примусового стягнення з відповідача невідшкодованого залишку матеріальної шкоди, після звільнення відповідача з публічної служби. Таким чином, положення ст. 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» не визначають строків звернення до суду з приводу примусового стягнення матеріальної шкоди, а доводи позивача в цій частині є помилковими. У зв'язку із чим, позивачу необхідно надати докази та обґрунтування щодо дотримання шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
При цьому, суд звертає увагу, що Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» дає можливість визначити дату, з якої слід обраховувати право на звернення позивача до суду з даним позовом та початок відліку шестимісячного строку звернення до суду. Так, згідно з ст. 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. Таким чином, для можливості позивачем реалізувати своє право на звернення до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди є отримання відмови особи від її добровільного відшкодування. Судом встановлено, що 26.11.2021 р. була складена позивачем претензія про сплату відповідачем матеріальної шкоди, яка після його звільнення залишилась невідшкодована в сумі 7273,30 гривень. При цьому, відповідачу було надано 14 календарних днів з моменту одержання вказаної претензії для добровільної сплати коштів. Таким чином, право на звернення до суду з даним позовом у позивача виникає з моменту отримання відмови особи від добровільного відшкодування матеріальної шкоди, або ж закінчення 14 календарних днів з моменту одержання претензії відповідачем, які були надані особі для добровільної сплати коштів. З вказаної дати також і розпочинає перебіг шестимісячного троку звернення до суду з даним позовом. Водночас, позивач не повідомив суду та не надав доказів щодо дати одержання відповідачем претензії від 26.11.2021 р., що унеможливлює встановити право позивача на звернення до суду з даним позовом та визначити дату, з якої починає відлік шестимісячного строку звернення до суду.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840 грн).
За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн).
За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн). За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем подано адміністративний позов майнового характеру за подання якого розмір судового збору становить 2684 грн, однак позивач не надав суду доказів сплати судового збору. Крім того, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору, у зв'язку із територіальною віддаленістю, однак суд звертає увагу, що вказана обставина не передбачена положеннями ст. 8 Закону № 3674-VI. З вказаних підстав суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відстрочення сплати судового збору.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:
- обґрунтування та докази щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом;
- докази повідомлення (вручення, доставки, тощо) ОСОБА_1 претензії від 26.11.2021 р. про сплату матеріальної шкоди в сумі 7273,30 грн;
- докази сплати судового збору в сумі 2684 гривень.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна