про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2023 року справа № 580/1187/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/1187/23
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Катеринопільського районного суду Черкаської області (вул. Вільного Козацтва 38, смт. Катеринопіль, Черкаська область, 20500, ЄДРПОУ 02887740), голови Катеринопільського районного суду Черкаської області Лазаренка В.В. (вул. Вільного Козацтва 38, смт. Катеринопіль, Черкаська область, 20500, ЄДРПОУ 02887740)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, постановлено ухвалу.
20.02.2023 вх.6128/23 позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Катеринопільського районного суду Черкаської області, голови Катеринопільського районного суду Черкаської області Лазаренка В.В. просить:
- визнати протиправними дії Катеринопільського районного суду Черкаської області щодо ненадання для дистанційного ознайомлення матеріали цивільної справи №705/4530/21 на заяву від 13.02.2023 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Катеринопільський районний суд Черкаської області відсканувати та надіслати для дистанційного ознайомлення матеріали цивільної справи №705/4530/21 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправними дії Катеринопільського районного суду Черкаської області щодо направлення на заяву від 13.02.2023 ОСОБА_1 про надіслання для ознайомлення в дистанційному режимі матеріалів цивільної справи №705/4530/21 матеріалів на 26 арк цивільної справи №705/2536/18;
- визнати протиправними дії голови Катеринопільського районного суду Черкаської області Лазаренка Віталія Володимировича щодо неналежної організації роботи суду;
- зобов'язати голову Катеринопільського районного суду Черкаської області Лазаренка Віталія Володимировича належним чином організувати роботу суду та проконтролювати відсканування відповідальною особою суду матеріалів цивільної справи №705/4530/21 та їх направлення для дистанційного ознайомлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного із відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під порушенням варто розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, унаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У порушення п.9 ч.5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить обґрунтування порушення оскаржуваними діями кожним із відповідачів конктерних прав позивача. Позовна заява не містить доводів, що вказували на безпосередній вплив оскаржуваних дій на права позивача, як і не містить обгрунтувань, яке право позивача належить захистити в суді з огляду на обраний спосіб захисту, що не відповідає формалізованому визначенню згідно п.3 ч. 1 ст.5 КАС України.
Суд не може вийти за межі позовних вимог / https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/1068057/.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).
Збори суддів є зібранням суддів відповідного суду, на якому обговорюються питання внутрішньої діяльності цього суду та приймаються колективні рішення з обговорюваних питань. На зборах, судді можуть обговорювати питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду. До кола цих питань належать організаційне забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя (https://court.gov.ua/press/news/979751/). Рішенням Ради суддів України затверджене Типове положення про збори суддів судів загальної юрисдикції.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Висновок №19 (2016) Консультативної ради європейських суддів «Про роль голів судів» має на меті проаналізувати проблематику, що є дотичною до визначення ролі голів судів, зважаючи на першочергову потребу забезпечення більш ефективного функціонування незалежної судової влади та вдосконалення якості правосуддя. Роль голів судів полягає в: представництві судів та своїх колег-суддів; забезпеченні ефективного функціонування суду та, у такий спосіб, удосконаленні служби суду суспільству; здійсненні юрисдикційних повноважень (п.6 р.ІІ).
Баченням вирішення питання призначення людей у мантіях на адмінпосади ділився ОСОБА_2 : «Голова суду виконує лише обмежені організаційні функції в суді. Суд - чи то в складі одного судді, чи то трьох суддів, чи то двох суддів та трьох народних засідателів - приймає рішення в нарадчій кімнаті, і на формування цього рішення голова суду не має будь-яких важелів впливу. Більше того, будь-який вплив на суд не допустимий за законом, і це розуміють перш за все судді, які, повірте, поважають свою професійну честь» (Без права на втручання / https://zib.com.ua/ua/3114.html).
У додатку до позову надана відповідь на заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи №705/4530/21 за підписом заступника керівника апарату суду та копія ухвали у справі №705/2536/18 за підписом судді В.В.Лазаренко. Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ (провадження 22-ц/821/379/23 у справі № 705/2536/18) із суду першої інстанції витребував матеріали цивільної справи № 705/2536/18, відкрив апеляційне провадження 21.02.2023.
Позивач не обгрунтовує протиправність додаткового направлення (відомості про отримання не надає) на електронну адресу матеріалів справи №705/4530/21 провадження 2/698/49/23 з покликанням на нормативно-правові та/або розпорядчі акти у контексті порушення свого права кожним із відповідачів.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що належали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Верховний Суд у справі № 580/5292/21 ЄДРСР 105358987 висновує: оскільки відповідачі не є суб'єктами владних повноважень, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій, та спір не є публічно-правовим в розумінні положень КАС України, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, правомірно відмовив позивачу у відкритті провадження у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 79, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обрання обраного способу захисту відповідно до статті 5 КАС України до належного відповідача, обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права позивача кожним із обраних відповідачів з доводами і доказами на підтвердження.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА