22 лютого 2023 року справа № 580/6523/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
27 грудня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 21.01.2022;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням записів трудової книжки та рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №1/9 від 21.01.2022.
Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у призначенні їй пенсії на пільгових умовах за Списком №2, з огляду на наявність у неї відповідного стажу роботи, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до Списку №2. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, яке мотивоване тим, що вік заявника 53 роки 8 місяців 26 днів, страховий стаж заявника становить 35 років 11 місяців 15 днів (пільговий стаж по списку №2 не зазначено зовсім). Позивач вважає, що неправильне тлумачення відповідачем положень законодавства позбавляє позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачкою до заяви про призначення пенсії за віком надано лише трудову книжку із записами про атестацію. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21.01.2022 №1/6 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи відповідачем не досліджувалось, оскільки на момент прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії вказане рішення у матеріалах електронної пенсійної справи позивачки було відсутнє.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 зупинено провадження у справі до отримання від Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області витребуваних документів.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 поновлено провадження у справі.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Позивачка звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області із заявою від 13.01.2022 про призначення пенсії за віком.
До заяви позивачкою додано такі документи:
1) довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;
2) заяву про призначення пенсії №243;
3) паспорт;
4) трудову книжку;
5) заяву про спосіб виплати пенсії№
6) пам'ятка пенсіонера;
7) свідоцтво про шлюб.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області винесено рішення №121130003887 від 21.01.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України №1058, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Вважаючи неправомірним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулася із позовом до суду.
При вирішені спору суд виходить з того, що відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Стаття 8 Закону України № 1058-ІV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 1058-ІV встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Разом з тим, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку №637).
Також відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудовоґо стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Судом встановлено, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області із заявою від 13.01.2022 про призначення пенсії за віком.
До заяви позивачкою додано такі документи:
1) довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;
2) заяву про призначення пенсії №243;
3) паспорт;
4) трудову книжку;
5) заяву про спосіб виплати пенсії№
6) пам'ятка пенсіонера;
7) свідоцтво про шлюб.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області винесено рішення №121130003887 від 21.01.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України №1058, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Таким чином при розгляді заяви позивачки про призначення пенсії відповідачем не надавалась взагалі оцінка наданих позивачкою документів в розрізі призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058.
За таких обставин суд, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 121130003887 від 21.01.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Таким чином, суд дійшов висновку зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13.01.2022 №243 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при поданні позовної заяви судовий збір не сплатив, ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення у даній справі, отже судовий збір у сумі 992,40 грн підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 121130003887 від 21.01.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 13.01.2022 №243 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО