про залишення позовної заяви без руху
22 лютого 2023 року справа № 580/1177/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/1177/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука 22-В, ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним і скасування індивідуального акта, зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
20.02.2023 вх. № 6071/23 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області, просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.01.2023 № 232730019277 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 28.08.1989 до 05.07.1991 та з 08.07.1993 до 31.10.2003 електромонтером в електроцеху по ремонту електроустаткування прядильного та обробного цехів № 2 на ВАТ «Черкаське хімволокно».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком № 1 на ВАТ «Черкаське хімволокно».
Додатково просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань звідповідача судові витрати у сумі 1073,60 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не зазначає про зміст і характер порушеного права, не обирає відповідні способи захисту.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19). Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Першу вимогу позивач формує відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, проте щодо другої та третьої вимоги має надати обгрунтування і врахувати щодо пільгового стажу роботи зміст п.4 ч.1 ст.5 КАС України та сплатити судовий збір за кожну вимогу майнового характеру, що не є похідною (п.23.ч.1 ст.4 КАС України). Обираючи бажаний для позивача спосіб захисту порушеного права, свободи, інтересу, позивач має врахувати зміст статті 5 КАС України та повноваження суду у контексті вирішення спору щодо формалізованих і неформалізованих вимог відповідно до статті 245 КАС України.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач надає квитанцію лише за одну вимогу немайнового характеру у сумі 1073 грн. Доказів сплати за інші вимоги (потребують формування відповідно до вимог ст.5 КАС України) - не надає. Судовий збір - 1073.60 грн за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік, у місячному розмірі з 1 січня - 2684 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, що подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684х0.4).
Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не надає з відміткою про отримання/розписки про отримання відповідачем копії заяви-звернення від 05.01.2023.
У позовній заяві позивач визначив третю особу - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, проте клопотання про залучення третьої особи не надає, на які права, інтереси чи обов'язки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області може вплинути рішення не обґрунтовує. Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача), проте відповідного клопотання про залучення третьої особи позивач не надає. Згідно з ч. 4 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Третя особа може бути залучена до участі у справі, якщо рішення у такій справі може вплинути на права, інтереси або обов'язки такої особи.
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п.53) Суд мав переконатися в тому, що застосовані обмеження не зменшили для заявника можливості доступу до суду та не ускладнили йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права (п.54) (ЄСПЛ: Kreuz v Poland, заява 28249/95). Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів («Дія 97» проти України, 19164/04, § 47, ЄСПЛ, 21.10.2010).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем у контексті ч.2 ст.2 КАС України; доказ сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у сумі 1073.60 грн; надання заяви-звернення від 05.01.2023/розписки про отримання окументів відповідачем; обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА