Справа № 560/12910/22
іменем України
23 лютого 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом від 08.12.2022 в якому просить скасувати постанову від 11.10.2022 №338481 Відділу державного (нагляду) контролю у Хмельницькій області.
В обгрунтування позову зазначає, що 11.10.2022 Державною службою України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №338481, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000 грн. Зазначає, що відповідач під час проведення перевірки транспортного засобу дійшов помилкових висновків про порушення законодавства про автомобільний транспорт та безпідставно виніс оскаржувану постанову.
Відповідно до ухвали від 23.01.2023, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи, та витребував докази.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
08.10.2022 о 13:30 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області було проведено перевірку транспортного засобу БАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , водій: ОСОБА_2 , та за результатами якої складено Акт №336410 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2022 (далі - Акт від 08.10.2022). В Акті від 08.10.2022 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: "під час надання послуг з регулярних міжміських перевезень пасажирів за маршрутом "Нетішин - Рівне" перевізник незабезпечив водія т/з оформленою схемою маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": ст. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення пасажирів за вісутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (арк. спр. 15).
Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №338481 від 11.10.2022 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абзацом 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (арк. спр. 16).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).
Відповідно до ст. 39 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, водій автобуса, повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Позивач погоджується, що є автомільним перевізником, та зазначає, що має діючий дозвіл, паспорт маршруту "Нетішин - Рівне", діючий та затверджений розклад руху, схему маршруту та таблицю вартості проїзду.
Статтею 40 Закону №2344-III визначено, що водій автобуса зобов'язаний мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
До позовної заяви позивачем надано, зокрема, копії дозволу, паспорту маршруту "Нетішин - Рівне", розкладу руху, схему маршруту та таблицю вартості проїзду, однак приписи статті 39 Закону №2344-III зобов'язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, зокрема, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Надання позивачем до суду таких документів не спростовує того факту, що на момент проведення перевірки у водія вони були відсутні, що має наслідком відповідальність згідно ст. 60 Закону №2344-III.
Аналогічна правова позиція вказана в п. 26 постанови Верховного Суду від 17 липня 2018 року по справі №802/1836/17-а.
Підсумовуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем Закону №2344-III, які виявлені та стверджені Актом від 08.10.2022, і як наслідок, суд вважає правомірною постанову №338481 від 11.10.2022.
Щодо твердження позивача про те, що оскаржувана постанови та приписи винесені з порушенням Порядку № 1567, що є самостійними підставами для скасування, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку № 1567).
З аналізу даних правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов'язок повідомити уповноважену особу суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб'єкта господарювання за виключенням випадку коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з'явилася.
Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 28.09.2022, а 01.10.2022 повідомлення надійшло до відділення зв'язку. При цьому, 03.10.2022 двічі відправлення не вручене під час доставки з інших причин.
Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 01.10.2022, проте вказаним правом не скористався.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв'язку із неявкою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.
Аналогічна правова позиція вказана в п. 49-52 постанови Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі №820/4624/17 (адміністративне провадження №К/9901/47839/18).
Крім цього, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09 грудня 1994 року, пункт 29). Тобто, у цій адміністративній справі, суд приймає рішення на підставі доказів, враховуючи характер спірних правовідносин, і дає відповіді на ті аргументи сторін, які стосуються предмету цього судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, позивач не довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень правомірно прийняв оскаржувану постанову за встановленим в Акті від 08.10.2022 правопорушенням, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов не задовольняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, залишити без задоволення.
Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 лютого 2023 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області (проспект Перемоги, буд. 14, Київ, 01135 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя А.І. Петричкович