Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про забезпечення адміністративного позову
"23" лютого 2023 р. справа № 520/4037/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шевченківського районного територіально центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова (пров. Лопатинський, буд. 7/9, м. Харків, 61052), -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що зобов'язується протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред'явити позов до Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова про визнання нечинним рішення ВЛК Шевченківського РТЦК та СП м. Харкова, викладеного в Рішенні та Довідці ВЛК Шевченківського РТЦК та СП м. Харкова за №12/12 від 02.01.2023 щодо його подальшої придатності до військової служби та зобов'язати Шевченківський РТЦК та СП м. Харкова скерувати ОСОБА_1 на додаткове медичне обстеження ВЛК для прийняття відповідного рішення щодо подальшої придатності до військової служби згідно встановленого стану здоров'я.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення № 12/12 від 02.01.2023 та Довідки № 12/12 від 02.01.2023 ВЛК Шевченківського РТЦК та СП м. Харкова, згідно яких ОСОБА_1 є придатним до несення військової служби, - до набрання законної сили рішення суду та заборони Шевченківському районному територіальному центру комплектування та Соціальної підтримки м. Харкова вчиняти будь-які дії організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського значення, спрямованих на реалізацію зазначених Рішення та Довідки ВЛК Шевченківського РТЦК та СП м. Харкова за № 12/12 від 02.01.2023.
Суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, „з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову“ (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Як вбачається зі змісту заяви, позивач просить визнати бездіяльність Шевченківського районного територіально центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова щодо встановлення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби.
Тобто, заявник фактично просить суд вирішити спір по суті до ухвалення судового рішення по даній адміністративній справі, що є неприпустимим, оскільки, якщо судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, то це не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Таким чином, суд, задовольнивши клопотання позивача про забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем, вирішить справу по суті без надання належної правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.
Суд зазначає, що позивачем не зазначено з яких саме обставин він дійшов до висновку щодо існування, без вжиття заходів забезпечення позову, очевидної небезпеки заподіяння значної шкоди здоров'ю та життю позивача.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів запланованим позовним вимогам і їх відповідності виду забезпечення позову, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви слід відмовити, оскільки вона необґрунтована та не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, правова оцінка дій відповідача підлягає встановленню під час судового розгляду.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст.ст.150, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд , -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шевченківського рійонного територіально центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова (пров. Лопатинський, буд. 7/9, м. Харків, 61052) - відмовити.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.