Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
23.02.2023 № 520/1036/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у невиплаті ОСОБА_1 пенсійного забезпечення з 01.01.2013 по 01.01.2023 із врахуванням стажу роботи ОСОБА_1 у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (01.08.1987 року по 21.12.2012 року) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015 року) у подвійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 невиплачену пенсійну заборгованість з 01.01.2013 по 01.01.2023 із врахуванням стажу роботи у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (01.08.1987 року по 21.12.2012 року) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015 року) у подвійному розмірі та з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі №520/26955/21 відповідача зобов'язано провести перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 шляхом врахування стажу роботи у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області у подвійному розмірі, з дати звернення з відповідною заявою. Проте відповідачем проведено перерахунок пенсії з 31.08.2022 згідно із заявою від 30.08.2022, а не з 01.01.2013, що є протиправним.
Ухвалою суду від 23.01.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили, клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до суду також не подавалось.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оскільки 22.02.2023 суддя Волошин Д.А. знаходився на онлайн тренінгу для суддів адміністративних судів, тому розгляд справи здійснюється в перший робочий день після закінчення тренінгу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років.
Позивач зазначила, що під час проведення обчислення пенсійного забезпечення позивача ГУ ПФУ в Харківській області не враховано необхідність обчислення стажу роботи позивача у подвійному розмірі, згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та роз'яснення МОЗ України від 27.01.2010 № 0503-18-54/973.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/26955/21 від 27.07.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у виплаті ОСОБА_1 пенсійного забезпечення при обрахунку стажу роботи позивача у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (з 01.08.1987 по 21.12.2012 ) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015) в одинарному розмірі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 шляхом врахування стажу роботи у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (з 01.08.1987 по 21.12.2012) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015) у подвійному розмірі, з дати звернення з відповідною заявою.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення судового рішення у справі №520/26955/21, в обґрунтування якої зазначив, що згідно службової записки начальника відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління ПФУ в Харківській області від 09.09.2022 № 8754/03-16 у процесі проведення добровільного виконання судового рішення від 27.07.2022 №520/26955/21 з метою його вірного виконання виникла необхідність у отриманні роз'яснення щодо періоду часу, з якого необхідно проводити перерахунок пенсії позивача, та просив суд надати роз'яснення змісту наявного судового рішення щодо часу проведення перерахунку пенсії позивача у подвійному розмірі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 по справі №520/26955/21 у задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі №520/26955/21 - відмовлено.
Згідно із ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії на виконання рішення суду, листом від 15.12.2022 відповідач повідомив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 по справі №520/26955/21 ОСОБА_1 проведено з 31.08.2022 відповідний перерахунок пенсії згідно з заявою від 30.08.2022, а саме: зараховано періоди роботи у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (з 01.08.1987 по 21.12.2012 ) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015) у подвійному розмірі. З 01.01.2023 пенсія ОСОБА_1 виплачуватиметься у розмірі 10 839,09 грн відповідно до рішення суду.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не перерахунку пенсії з 2013 по 2023 рік із врахуванням стажу роботи у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (з 01.08.1987 по 21.12.2012) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015) у подвійному розмірі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Аналізуючи вказані вище обставини, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому згідно із нормами частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому частиною восьмою статті 382 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15.
З установлених судом фактичних обставин справи та, проаналізувавши предмет позову у цій справі, вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №520/26955/21, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 шляхом врахування стажу роботи у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (з 01.08.1987 по 21.12.2012) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015) у подвійному розмірі, з дати звернення з відповідною заявою.
Зокрема, позивач не погоджується з тим, що перерахунок її пенсії з врахуванням стажу роботи у Зачепилівській Санітарно-епідеміологічній станції в Харківській області (з 01.08.1987 по 21.12.2012) та Красноградському міжрайонному управлінні Головного управління Державної епідеміологічної служби у Харківській області (з 02.01.2013 по 31.03.2015) у подвійному розмірі на підставі вказаного вище рішення суду був здійснений з 31.08.2022, а не з моменту призначення пенсії з 2013 року, у зв'язку з чим, на думку позивача, виникла заборгованість.
Отже, спір між сторонами з якої саме дати повинна бути перерахована пенсія вже вирішений у справі №520/26955/21, та незгода однієї із сторін з результатами його виконання не створює нового спору між цими сторонами, а свідчить про наявність відносин між ними з приводу виконання судового рішення.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів, оскільки у даному випадку чинне законодавство наділяє особу правом особливого звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дії чи бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення в межах справи №520/26955/21, а не з новим позовом.
У зв'язку з наведеним, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим адміністративним позовом не розглядаються.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 у справі №420/6649/19.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому провадженні.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.12.2020 у справі №440/1810/19.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 238, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Волошин