Справа № 500/4037/22
15 лютого 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховує та навчає семеро дітей різного віку. До складу сім'ї (зареєстрованих) входить: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Почаївської міської ради від 29.09.2022 року №211 «Про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 » орган місцевого самоврядування вирішив, у тому числі: відмовити у призначенні та виплаті компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 - у зв'язку із перевищенням середньомісячного доходу фізичної особи, яка надає соціальні послуги над прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установлену законом з 1 січня 2022 року.
Позивач вважає дане рішення Почаївської міської ради протиправним та таким, що підлягає скасуванню та просить повторно розглянути заяви та додані до них документи про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає в АДРЕСА_1 про згоду отримувати соціальні послуги.
Ухвалою суду від 14.11.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою від 06.12.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.12.2022. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
До складу сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи.
Виходячи із вищенаведеного є два різних поняття - сім'я надавача соціальних послуг та сім'я отримувача соціальних послуг.
Сім'я ОСОБА_1 являється сім'єю надавача соціальних послуг, а не отримувача соціальних послуг.
Визначення ним складу своєї сім'ї для призначення компенсації в адміністративному позові є - хибним.
Сім'я ОСОБА_1 складається із нього, його дружини ОСОБА_10 , його сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8 , доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
На час подання заяви ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги - сину ОСОБА_11 виповнилось 19 років, доньці ОСОБА_4 - 18 років, донці ОСОБА_6 - 17 років, донці ОСОБА_3 - 14 років, сину ОСОБА_5 - 11 років, сину ОСОБА_8 - 8 років, донці ОСОБА_7 - 5 років.
Відповідно до поданих документів ОСОБА_1 його син ОСОБА_2 являється особою з інвалідністю з дитинства II групи та син ОСОБА_8 - дитиною з інвалідністю до 18-ти років.
Абзацом 17 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплюється визначення поняття «непрацездатні громадяни» - особи, які досягли встановленого цим законом пенсійного віку або визначені особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Обидва його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_8 відповідно до вищевказаного закону являються непрацездатними особами і тому до складу сім'ї надавача соціальних послуг не включаються.
На час подання заяви ОСОБА_1 його доньці ОСОБА_4 виповнилося 18 років. На час подання заяви вона не навчалася за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і тому до складу сім'ї надавача соціальних послуг не включається, як особа старше 18-ти років яка не навчається.
Керуючись Постановою КМУ №859 до складу сім'ї надавача соціальних послуг ОСОБА_1 , для призначення компенсації за догляд, включаються: він, його дружина, та діти до 18-ти років - донька ОСОБА_6 , донька ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 , донька ОСОБА_7 . Всього 6 (шість) осіб.
Виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі проводиться відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 23 вересня 2020 року №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» із змінами внесеними Постановами КМУ №1074 від 20.10.2021 року та №591 від 07.05.2022 року.
Відповідно до п.4 даної Постанови середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається із застосуванням автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім'ї, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг.
Дану Методику затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 року №150 «Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг».
Відповідно до поданих документів ОСОБА_1 за другий квартал 2022 року отримував дохід у вигляді: компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 наказу Мінсоцполітики №150 - компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги не включається у середньомісячний сукупний дохід сім'ї.
Виходячи із вищенаведеного дохід ОСОБА_1 до обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї надавача соціальних послуг - не враховувався.
Відповідно до поданих документів ОСОБА_10 за другий квартал 2022 року отримувала дохід у вигляді:
- державну соціальну допомогу на дітей які виховуються у багатодітних сім'ях;
- державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям;
- державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю до 18-ти років.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 наказу Мінсоцполітики №150 - державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю віком до 18 років не включається у середньомісячний сукупний дохід сім'ї.
Виходячи із вищенаведеного дохід у вигляді державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю до 18-ти років, який отримує ОСОБА_10 , до обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї надавача соціальних послуг - не враховувався.
Відповідно до пункту 8 Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 року №150 проведено обчислення середньомісячного сукупного доходу ОСОБА_12 , як фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Загальна сума сукупного доходу сім'ї надавала за квартал 55111,68грн. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї надавача 18370,56 гри.
Середньомісячний сукупний дохід одного члена сім'ї 18370,56 / 6 = 3061,76грн.
Середньомісячний сукупний дохід надавача соціальної послуги ОСОБА_1 становить 3061,76грн.
Відповідно до п. 7 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги.
2393,00 - 3061,76 = - 668,76 грн.
Керуючись пунктом 7 статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» ОСОБА_1 відмовлено у призначені та виплаті компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до даного розрахунку.
На підставі вище викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 27.12.2022 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 25.01.2023 о 10:00 год.
02.01.2023 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності з огляду на наступне.
24 червня поточного року набрала чинності нова редакція Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150.
Методикою встановлено порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для визначення права особи на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати, за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.
До середньомісячного сукупного доходу сім'ї отримувача соціальних послуг/фізичної особи, яка надає соціальні послуги, не враховуються, у тому числі:
16) матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, а також сім'ям із трьома і більше дітьми з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Позивач є батьком багатодітної сім'ї, тому відповідач в порушення вимог Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150, безпідставно врахував матеріальну допомогу для такої сім'ї та включив цю суму до середньомісячного сукупного доходу сім'ї отримувача соціальних послуг ОСОБА_1 , який надає соціальні послуги.
Із оскаржуваного рішення чітко вбачається, що відповідач в порушення вимог закону до сукупного доходу сім'ї зарахував позивачу допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Також відповідач у відзиві зазначив, що середньомісячний дохід сім'ї надавача становить 18 370, 56 грн., але не зазначає у розрізі із яких сум складається цей дохід.
Такі маніпуляції із застосуванням Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг законом не передбачені.
При цьому, при обчисленні дотримуються таких вимог:
- загальна сума сукупного доходу сім'ї складається із сум сукупних доходів кожного члена сім'ї, які враховуються для надання соціальних послуг за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення (при зверненні у вересні: з квітня по червень 2022 року);
- середньомісячний сукупний дохід сім'ї обчислюється шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу сім'ї за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення;
- середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї.
Відповідач у своєму відзиві не наводить зрозумілий розрахунок середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї, із врахуванням доходів кожного члена сім'ї, які враховуються для надання соціальних послуг за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення.
Відтак, відповідач невірно визначив кількість членів моєї сім'ї та, відповідно, невірно визначив сукупний дохід кожного члена сім'ї, штучно завищив його розмір.
А тому позивач просив визнати протиправним рішення відповідача від 29.09.2022 №211 та повторно розглянути його заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає в АДРЕСА_1 про згоду отримувати соціальні послуги.
06.01.2023 представником відповідача надіслано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив.
25 січня 2023 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання по адміністративній справі № 500/4037/22 не проводилося, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги. Наступне судове засідання призначено на 15.02.2023 о 11:15 год.
13 лютого 2023 року позивачем надіслано на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховує та навчає семеро дітей різного віку. До складу сім'ї (зареєстрованих) входить: син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Рішення Почаївської міської ради від 29.09.2022 року №211 «Про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 » є незаконним та підлягає скасуванню у тому числі з огляду на те, що йому було безпідставно відмовлено у призначенні компенсації з тієї підстави, що:
1) мати - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (особа, яка потребує соціальних послуг з догляду);
2) син - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється особою з інвалідністю з дитинства II -ї групи;
3) син - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який являється дитиною з інвалідністю до 18 - ти років;
4) донька - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
- протиправно не враховані як члени моєї сім'ї надавача соціальних послуг на непрофесійній основі, що вплинуло на кількість членів сім'ї при розрахунку сукупного доходу та визначення середньомісячного сукупного доходу фізичної особи (члена сім'ї), що суперечить умовам призначення компенсації, визначеним пунктом 1 Порядку № 859.
Відповідач не наводить правових підстав виключення із складу його сім'ї надавача соціальних послуг на непрофесійній основі:
1) мати - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (особа, яка потребує соціальних послуг з догляду);
2) син - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється особою з інвалідністю з дитинства II - ї групи;
3) син - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який являється дитиною з інвалідністю до 18-ти років.
Закон України «Про соціальні послуги» та Порядок № 859 прямо не визначають коло осіб, які в розумінні вказаних нормативно-правових актів є членами сім'ї отримувача соціальних послуг.
Відповідно до ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17 квітня 2019 року по справі № 456/1258/17 наведені висновки щодо ст. 3 Сімейного кодексу України та зазначено, що особа, яка вважає себе членом сім'ї, повинна довести: а) факт проживання; б) наявність у такої особи із іншою особою спільного побуту та взаємних прав і обов'язків.
Відповідно висновків наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Вказані висновки містяться у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.
Термін непрацездатність вживається в сучасному законодавстві під час визначення суб'єктів права на певний вид соціального забезпечення, та несе абсолютно неоднакове змістовне навантаження.
Так ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплює визначення поняття "непрацездатні громадяни": особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право не пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Такими непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема,: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Дещо інший перелік зазначено в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідно до ч.2 ст.33 вказаного Закону України, непрацездатними особами, які мають право на щомісячні страхові виплати потерпілого є, зокрема,: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти.
Згідно до Закону України «Про зайнятість населення» працездатні особи - особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров'я здатні до активної трудової діяльності.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків.
Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі якого позивач отримує пенсію, непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.
Трактуючи поняття непрацездатності, необхідно звернути увагу на два аспекти, що визначають його зміст та правову природу: медичний та соціальний.
Аналізуючи наведені норми, Конституцію України, які мають вищу силу та є нормами прямої дії, приймаючи до застосування положення «Загальної Декларації прав людини», і виходячи із принципу адміністративного судочинства верховенства права та загальних засад пріоритетності Конституції України, суд вважає, що застосування до позивача вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є суттєвим звуженням наданих та гарантованих законодавством йому прав та свобод як громадянину та особі, яка є непрацездатною, має відповідний соціальний статус згідно із Законом, є таким, що порушує вимоги ст.22,46 Конституції України, тобто є незаконним.
Отже, зважаючи на вище викладене, є очевидним, що не включення відповідачем до складу його сім'ї надавача соціальних послуг:
1) сина ОСОБА_11 , який являється особою з інвалідністю з дитинства II - ї групи;
2) сина ОСОБА_8 , який являється дитиною з інвалідністю до 18-ти років;
3) матері позивача як особи, яка потребує соціальних послуг з догляду, фактично звужує зміст та обсяг прав особи, яка потребує соціальних послуг з догляду, та прав позивача, що передбачено Законом України Закон України «Про соціальні послуги», що суперечить положенням ст. 22 Конституції України.
Отже, суд вважає, що відповідач невірно визначив кількість членів моєї сім'ї та, відповідно, невірно визначив сукупний дохід кожного члена сім'ї, завищивши його розмір, що суперечить умовам призначення компенсації, визначеним пунктом 1 Порядку № 859.
Кількість членів сім'ї позивача, які мають враховуватися при розрахунку сукупного доходу фізичної особи, - 10 чол. (див. Додаток №2 - довідка про склад сім'ї від 12.202022 року №1052, Додаток №3 - довідка про склад сім'ї від 17.01.2023 року №89, видана Почаївським комбінатом комунальних підприємств 17.01.2023 року), а не 6 чол., як зазначає відповідач. За обрахунками відповідача сукупний дохід сім'ї становить 55 111,68 грн., середньомісячний дохід сім'ї - 18 370,56 грн. Відповідно, середньомісячний сукупний дохід фізичної особи становить 1 837,56 грн =(18 370,56 / 10), а не 3061,76 грн, як зазначає у своїх розрахунках відповідач.
Таким чином рішення Виконавчого комітету Почаївської міської ради від 29.09.2022 року №211 «Про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 » щодо відмови у призначенні та виплаті компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 - у зв'язку із перевищенням середньомісячного доходу фізичної особи, яка надає соціальні послуги над прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установлену законом з 1 січня 2022 року, є не обґрунтованим, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а отже суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяви та додані до них документи від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає в АДРЕСА_1 про згоду отримувати соціальні послуги, з врахуванням думки суду.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Разом з тим, на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того, примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн., згідно квитанції від 18.11.2022, а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області від 29.09.2022 року №211 «Про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Почаївську міську раду Кременецького району Тернопільської області ( Код ЄДРПОУ: 14052785) повторно розглянути заяви та додані до них документи від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає в АДРЕСА_1 про згоду отримувати соціальні послуги.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок, відповідно до квитанції № 123 від 18.11.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 17 лютого 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Почаївська міська рада Кременецького району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Возз'єднання, 16,м. Почаїв,Тернопільська область,47025 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14052785).
Головуючий суддя Подлісна І.М.