вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
23 лютого 2023 року Справа № 480/6512/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" до Сумської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" до Сумської митниці. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2022/000320 від 13.09.2022 року. Разом з тим стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці суму судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
08.02.2023 року до суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДІНФІТ» судові витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 20 000,00 грн.
Оскільки рішення суду від 06.02.2023 року було ухвалено в письмовому провадженні, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було призначено вищевказану заяву до розгляду у письмовому провадженні. Крім того даною ухвалою було встановлено Сумській митниці п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для надання письмових пояснень на заяву представника позивача про винесення додаткового рішення.
На виконання вимогу суду представником Сумської митниці подано до суду клоптання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обгрунтовується тим, що справа № 480/6512/22 про визнання протиправною та скасування картки відмови віднесена до категорії справ незначної складності відповідно до ст. 12 КАС України. Крім того, з предмету спірних правовідносин та мотивів, що приведені у адміністративній справі № 480/6512/22 є подібні рішення, що спростило роботу адвоката при підготовці до участі у справі. Оскільки, адміністративна справа № 480/6512/22 є незначної складності, предметом спірних правовідносин є визнання протиправною та скасування картки відмови та враховуючи, що наявний значний обсяг судової практики з цього питання, Сумська митниця вважає, що витрати, які підлягають відшкодуванню за підготовку та складання позовної заяви, слід зменшити та співмірною сумою відшкодування є сума понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (а.с. 107-108).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву представника позивача про винесення додаткового рішення щодо стягнення з Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДІНФІТ» судових витрат пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 20 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Суд зазначає, що представником відповідача було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. та зазначає про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи. Відповідач вважає, що в даному випадку спавмірною сумою відшкодування є сума понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. (а.с. 107-108).
Водночас, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги (послуг) від 18.05.2022 № 18/05/22 (далі по тексту - Договір). укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" в особі директора (а.с.33-37).
Згідно п. 3.1. Договору, обсяг погоджених сторонами питань, щодо яких можуть бути або надаються виконавцем послуги за даним Договором, формулюються у відповідних Додаткових угодах до цього Договору, що підписуються сторонами.
Відповідно до п.10.1 Договору, сторони домовились, що вартість послуг за кожним окремим замовленням та порядок їх виплати визначаються у погоджених сторонами додаткових угодах по Договору (а.с. 35).
Згідно п. 1.1 розділу 1 Додаткової угоди від 14.09.2022 року №3 до Договору від 18 травня 2022 року, на умовах, визначених Договором та цієї Додаткової угоди, виконавець зобов'язується надати замовнику наступні юридичні послуги, зокрема, надання правової допомоги (послуг) в Сумському окружному адміністративному суді у справі за позовом ТОВ «Бодінфіт» до Сумської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №иА805020/2022/000320 від 13.09.2022 року (а.с. 38-39, 100-101).
Пунктом 3.1 розділу 3 Додаткової угоди встановлено, що гонорар за надання правової допомоги (послуг) в Сумському окружному адміністративному суді у справі за позовом ТОВ «Бодінфіт» до Сумської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2022/000320 від 13.09.2022 року становить 20 000,00 грн.
Також на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1593 (а.с. 41), акт прийому-передачі наданих послуг від 06.02.2023 року згідно договору №18/05/22 від 18.05.2022 року та детальний опис робіт (наданих послух) (а.с. 98-99).
Також з матеріалів справи суд вбачає, що позовна заява підписана адвокатом О.О.Тітаренко, як представником позивача. Крім того, О.О.Тітаренком були завірені всі документи, що додані до позову. Також адвокатом О.О.Тітаренком була складена та подана до суду відповідь на відзив. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №580/3324/19.
Разом з тим ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При цьому суд зазначає, що адміністративна справа №480/6512/22 в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності та дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. А отже адвокатом не докладено надмірних та значних професійних зусиль та навичок для складання позовної заяви.
Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №480/6512/22 є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність усталеної судової практики в аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правничу допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. є завищеними та підлягають стягненню з відповідача частково, в сумі 8 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДІНФІТ» судові витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 20 000,00 грн. - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДІНФІТ" (вул. Тополянська, буд. 17, оф. 3, м. Суми, Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 39874336) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Павлічек