29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" лютого 2023 р. Справа № 924/1135/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Тлуста У.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення 10049788,00 грн. (заява про відстрочку виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20)
Представники сторін:
Від позивача: Ракітін П.С. - за довіреністю №456 від 03.10.2022р. (в режимі відеоконференції);
Від заявника: Канюка Т.В. - за довіреністю №0072Др-3-0123 від 02.01.2023р.;
Від третьої особи: не з"явився
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суть:
Додатковою Постановою Північно - Західного апеляційного суду від 06.02.2023р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про прийняття додаткової постанови у справі №904/76/21 - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, будинок 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 226120 грн. 23 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, сплачених платіжним дорученням №12976 від 26 лютого 2021 року.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, будинок 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 301493 грн. 64 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, сплачених платіжним дорученням №37666 від 24 червня 2021 року.
Відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про повернення частини судового збору з Державного бюджету за розгляд апеляційної скарги в розмірі 198958 грн. 92 коп., що сплачений платіжним дорученням №44548 від 23 червня 2022 року.
На адресу суду 09.02.2023р. від відповідача в порядку ст.331 ГПК України надійшла заява про відстрочення виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024р.
Ухвалою суду від 17.02.2023р. заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про відстрочення виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024р. призначено до розгляду в зсіданні суду.
В обгрунтування поданої заяви заявник зазначає, що предметом діяльності АТ «Хмельницькгаз», зокрема, є створення, технічне обслуговування і експлуатація газових мереж, споруд, обладнання і "приладів для газопостачання природного і скрапленого газу; виконання ремонтів газопроводів, газових приладів і пристроїв, локалізація і ліквідація аварійних ситуацій тощо. Здійснюючи відповідну діяльність Товариство зобов'язане забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати тазові мережі, споруди на них, систему, газопостачання та газифікації в належному стані.
Відповідно до листа Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 року, вих.№2024/02.0-7.1, військову агресію Російської Федерації проти України визнано форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року. Згідно зазначеного листа, ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Воєнний стан, запроваджений Указом Президента Україна № 64/2022 з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, одночасно призвів до складних умов господарської діяльності підприємства.
АТ «Хмельницькгаз» є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Хмельницької області, особливо в період початку опалювального сезону 2022-2023 рр. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 ЗУ «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. Захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України. Тому забезпечення роботи газорозподільної системи у воєнний час є одним з пріоритетних завдань українського Уряду.
Утворення та накопичення збитків у Товариства обумовлюється воєнним станом, який як прямо, так і опосередковано вплинув на фінансові можливості АТ «Хмельницькгаз», а саме: виникла дебіторська заборгованість, через наявний дефіцит коштів пов'язаний із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, які знаходяться під захистом критичної інфраструктури під час воєнного стану, а саме: підприємства, що здійснюють діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», діяльність з водопостачання та водовідведення відповідно до Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, тваринництва, виробництва харчових продуктів, підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, підприємства залізничного транспорту.
Згідно Балансу (форма №1) станом на 30 червня 2022 року дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 87 375 тис. грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 32 079 тис.грн.)
Єдиним джерелом надходження коштів на рахунки Товариства є оплата споживачами комунальних послуг, яка на сьогодні є надзвичайно низькою. Так, на разі заборгованість населення перед Товариством за розподіл природного газу складає 25 007 330,81 грн.
Найбільшими боржниками за спожиті послуги є теплопостачальні організації, які не розрахувались за послуги розподілу природного газу їх заборгованість за спожиту послугу в загальній сумі складає 30 711 630,79 грн.
Заборгованість за послуги розподілу природного газу інших споживачів, що не є побутовими станом на 30 вересня 2022 складає 10 698 202,87 грн.
Згідно Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», врегульовано правовідносини на ринку, природного газу та у сферах тепло- та гарячого водопостачання на час дії воєнного стану, зокрема запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб'єктів господарювання, зумовлених впровадженням мораторію на зростання тарифів та цін, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Заборгованість суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».
Такі обставини призводять до неможливості стягнення заборгованості з вказаних суб'єктів господарювання в примусовому порядку за процедурою, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження», що також призводить до відповідних обмежень стягувача та очікувань на врегулювання заборгованості за рахунок компенсаторного механізму встановленого Законом в
майбутньому.
Згідно Балансу (форма №1) станом на 30 червня 2022 року кредиторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 715 142 тис.грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 777 455 тис.грн.).
У Товариства існують зобов'язання щодо погашення заборгованості за Договорами №14/12-140 від 28.05.2012р., №14/12-141 від 28.05:2012р., №14/12-142 від 28.05.2012р. про реструктуризацію заборгованості, укладеними між АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», яка станом на 30 вересня 2022 року склала 16 297 тис.грн.; та Мировою угодою (справа №8/1058-10) від 08.06.2012,.укладеною між АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», яка станом на 30 вересня 2022 року склала 7 989 тис.грн., (кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями).
Найбільшими кредиторами АТ «Хмельницькгаз» із погашення заборгованості, підтвердженої судовими рішеннями, що набрали законної сили є АТ «Укртрансгаз» 4 895 239,07 грн., з яких 3 812 637,41 грн. основний борг та 1 082 601,66 грн. нараховані на нього пеня, 3% річних та інфляційні втрати, підтверджені постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 року у справі № 924/901/21.
Кредиторська заборгованість утворилась через затвердження Регулятором тарифів на розподіл природного газу для АТ «Хмельницькгаз» на економічно необгрунтованому рівні, який не дозволяв підприємству покривати обґрунтовані витрати протягом 2014 - 2021 років, що призвело до збитковості відповідної діяльності та накопичення боргів перед, зазначеними кредиторами.
Платоспроможність АТ «Хмельницькгаз» зменшується, надходження, коштів на рахунки підприємства знаходяться на низькому рівні, що призводить до великих труднощів розраховуватися з працівниками підприємства (фонд оплати праці), а також здійснювати закупівлі енергоносіїв, паливно-мастильних матеріалів, придбавати необхідні матеріали та обладнання, без чого неможливо забезпечити проведення аварійно-відновлювальних робіт, а також належне та безперервне надання послуг з розподілу природного газу в умовах воєнного стану.
Приймаючи до уваги скрутний фінансовий стан боржника у сукупності з воєнним станом в державі; з належністю підприємства до критичної інфраструктури і надання ним життєвоважливих послуг енергозабезпечення (послуг розподілу природного газу), а відтак виконання ним особливих завдань перед державою в умовах воєнного стану; з необхідністю безперебійного функціонування газорозподільної системи, що включає постійну готовність боржника до відновлення пошкоджених виробничих потужностей та інфраструктури у разі руйнувань під час обстрілів регіону, що вказує на потребу у забезпеченні життєдіяльності підприємства з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій під час воєнного стану; враховуючи законодавчі обмеження на стягнення заборгованості із споживачів за спожиті послуги під час воєнного стану, що негативно впливає на фінансовий стан боржника; враховуючи залучення потужностей підприємства на потреби ЗСУ; враховуючи підтримку економіки боржником, є підстави вважати, що виконання рішення суду призведе до більш негативних наслідків для відповідача.
Негайне виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду унеможливлюється відсутністю у відповідача необхідних коштів, а відстрочення виконання рішення суду надасть можливість АТ «Хмельницькгаз» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи, зберегти для цього матеріально-технічну базу, підтримати економіку держави та сплатити суму заборгованості в повному обсязі після встановленого судом строку.
Відстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідальності, а це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов'язань як перед позивачем, так і перед третіми особами. В контексті даної справи, відстрочка виконання рішення суду надасть можливість виконати зобов'язання в першу чергу перед державою, у складний час.
Відстрочення виконання рішення суду надасть можливість сторонам безперешкодно виконати умови Закону України від 14 липня 2021 року №1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Цей Закон (а саме, статті 4, 5, 6 Закону) передбачає, що підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, заборгованість операторів газорозподільних систем (АТ «Хмельницькгаз»), у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили (постанова Північно - Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022р. по справі №924/1135/20), за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року (договір № 2002000119 від 04.02.2020р.) станом на розрахункову дату 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов'язань) визначена цим Законом для виду заборгованості), яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно (борг січня 2020 року), погашається наступним чином:
- за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами ГРМ до НКРЕКП, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, які виникли за період надання послуг з 1 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року, в цілях погашення заборгованості операторів ГРМ за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року (ст. 4 Закону №1639);
- залишок не погашений з державного бюджету підлягає реструктуризації на умовах, визначених цим Законом шляхом розстрочення на 3 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору (ст. 5 Закону №1639);
- неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню (ст. 6 Закону №1639).
Відстрочка виконання рішення жодним чином не порушує право позивача на стягнення, оскільки обов'язкове виконання такого рішення забезпечує Закон №1639, який імперативно встановлює, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню.
Отже, АТ "Хмельницькгаз", як оператор газорозподільних систем, має законодавчо передбачене право на врегулювання не сплаченої станом на 31.12.2020р. заборгованості перед Оператором ГТС України по договору транспортування природного газу №2002000119 від 04.02.2020р.
Також, на адресу суду 22.02.2023р. від позивача надійшло письмове заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 у якому позивачем зазначено, що як на підставу для відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на важкий фінансовий стан. Оператор наполягає на тому, що в контексті даної справи вказані доводи не є беззаперечними, а надані відповідачем докази є неналежними доказами неплатоспроможності відповідача, оскільки реальний майновий стан та платоспроможність боржника має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, а не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника; доказами відсутності руху коштів по банківських рахунках божника; доказами про відсутність майна або його педостатності для погашення вимог кредиторів; доказами того, що задоволення вимог позивача привело до неможливості виконаний грошових зобов"язань відповідача в
повному обсязі перед іншими кредиторами.
Позивач вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами чого, що причиною прострочення виконаний грошового зобов'язання є обставини, які перебувають поза його волею, а також, що виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 може спричинити зупинення господарської діяльності товариства.
У відповідності до ч.1 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів, з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб"єктів малого підприємництва видасться безкоштовно.
Враховуючи положення Договору сторона, яка вважає, що у неї наявні форс-мажорні обставини повина повідомити іншу сторону про таке та в подальшому надати відповідні докази що підтверджують такі обставини. Доказом який підтверджує форс-мажорні обставини є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивач зазначає, що відповідачем не вчинено жодних дій, передбачених умовами Договору, зокрема не повідомлялось Оператору ГТС про наявність у нього форс-мажорних обставин та не надавались відповідні докази на підтвердження цього.
Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. на який посилається відповідач не є, сертифікатом в розумінні ч.1 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», відповідно не може бути доказом, яким може встановлюватись, наявність форс-мажорних обставин. В матеріалах заяви відсутні будь-які належні та допустимі докази, які свідчать про виникнення у відповідача форс-мажорних обставин.
Щодо твердження відповідача про скрутне фінансове становище позивач зазначив, що ця обставина сама по собі не може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Позивач вважає, що відповідачем не надано до суду доказів наявності виняткових обставин, які можуть слугувати достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Позивач вказав, що відповідач не вживає заходів, спрямованих на погашення наявних заборгованостей перед Оператором ГТС України.
Крім того, за твердженням позивача, Оператором ГТС України входить до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (Закон №1639) заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
З огляду на наведені норми на думку позивача судовий збір не підлягає врегулюванню в межах Закону №1639.
Зважаючи на викладені обставини присутній в засіданні суду в режимі відеоконференції представник позивача просив суд відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про відстрочення виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024р.
Представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" в засіданні суду подану заяву підтримав та наполягав на її задоволенні.
Представник третьої особи в засідання суду не з"явився.
При розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі судом враховується таке.
Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).
Обов'язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Також згідно зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в ст. 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У Рішенні від 15 травня 2019 р. № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00; пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України», заява № 6318/03; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia», заява №30779/04; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява №40450/04).
За таких обставин, окрім винесення законного рішення у справі суд має забезпечити й сприяти фактичному виконанню такого рішення.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого Кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Таким чином, суд встановлює необхідність надання відстрочки в залежності від конкретних обставин.
При цьому, суду належить враховувати, що відстрочка виконання судового рішення повинна надаватися боржнику у виняткових випадках. При оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов'язковість виконання судового рішення (ст. 115 ГПК України). По суті вищенаведеної норми при відстрочці виконання судового рішення мова йде про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.
Виходячи із вищенаведеного, відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку, повинно бути пов"язане з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне його виконання.
Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013р. № 5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Вирішуючи питання про розстрочення (відстрочення) виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, тощо.
Судом прийнято до уваги те, що тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як позивач, так і відповідач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Разом з тим, наслідки військової агресії російської федерації проти України негативно відображуються на усіх без виключення сферах господарської діяльності та впливають на діяльність суб'єктів господарювання. АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Хмельницької області.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 ЗУ "Про критичну інфраструктуру", до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. На сьогодні, захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України.
При вирішенні питання щодо доцільності відстрочення виконання рішення суду у цій справі судом також враховано наявність у відповідача складного фінансового стану внаслідок допущення кінцевими споживачами природного газу значної дебіторської заборгованості.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач у справі не є кінцевим споживачем природного газу, а здійснює розподіл газу кінцевим споживачам. Відповідно, перевищення замовленої потужності природного газу виникло саме з метою задоволення потреб кінцевого споживача.
24.02.2022р. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023р. (Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX).
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Такий лист забезпечив можливість визнати за спрощеною процедурою факт форс-мажору.
При цьому, введення 24.02.2022р. на усій території України воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації та загострення бойових дій є загальновідомою обставиною.
Зазначені форс-мажорні обставини дійсно значно ускладнюють виконанння сторонами своїх господарських зобов'язань.
При вирішенні питання щодо доцільності відстрочення виконання рішення суду у цій справі судом також враховано наявність у відповідача складного фінансового стану внаслідок допущення кінцевими споживачами природного газу значної дебіторської заборгованості.
Згідно Балансу (форма №1) станом на 30 червня 2022 року дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 87 375 тис. грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 32 079 тис.грн.)
Єдиним джерелом надходження коштів на рахунки Товариства є оплата споживачами комунальних послуг, яка на сьогодні є надзвичайно низькою. Так, на разі заборгованість населення перед Товариством за розподіл природного газу складає 25 007 330,81 грн.
Найбільшими боржниками за спожиті послуги є теплопостачальні організації, які не розрахувались за послуги розподілу природного газу їх заборгованість за спожиту послугу в загальній сумі складає 30 711 630,79 грн.
Заборгованість за послуги розподілу природного газу інших споживачів, що не є побутовими станом на 30 вересня 2022 складає 10 698 202,87 грн.
Разом з тим, з метою дотримання балансу інтересів обох сторін у цій справі, суд вважає за можливе відстрочити виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024р.
Приписами ч.ч. 1, 2, 3 статті 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того, згідно ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про відстрочення виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024р. підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про відстрочення виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024р. задовольнити.
Відстрочити виконання додаткової постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. по справі №924/1135/20 на один рік до 06.02.2024р.
Ухвала набирає законної сили 23.02.2023р. та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI Перехідні положення ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.02.2023р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Відрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - (info@tsoua.com);
3 - відповідачу - (office@kmgas.com.ua);
4 - третій особі (Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19 (box@nerc.gov.ua)