Справа № 216/733/23
Провадження № 1-кп/216/450/23
22 лютого 2023 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041230001000 від 09 серпня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається раніше не судимим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_6 ,
06.08.2022 року в період часу з 14-25 год. до 14-30 год. ОСОБА_3 , знаходячись біля банкомату, розташованого за адресою: проспект Поштовий, 48 у місті Кривому Розі, знайшов банківську картку АТ «Акцент-БАНК» № НОМЕР_1 , яка згідно примітки до ст.358 Кримінального кодексу України, ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБ України від 05.11.2014 №705, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку, та не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого ним майна, усвідомлюючи те, що знайдена ним банківська картка належить іншій особі та є офіційним документом, привласнив її, розпорядившись вищевказаним офіційним документом на власний розсуд з корисливих мотивів.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками привласнення офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів.
Крім того, 06.08.2022 року в період часу з 14.30 год. до 14.42 год. ОСОБА_3 , реалізовуючи свій намір на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що на знайденій ним банківській карті АТ «Акцент-БАНК» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , можуть знаходитись грошові кошти, які є чужим майном, а також те, що за допомогою вказаної картки можливе здійснення торгівельних операцій без підтвердження PIN-коду, діючи умисно, шляхом вільного доступу, за допомогою платіжних терміналів, здійснив покупки товарів, а саме: у магазині «AandT» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 2 на суму 418,50 гривень; магазині «TheBudka» за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, 48 на суму 190,00 гривень; аптеці «Подорожник» за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Поштовий 48/77 на суму 65,80 гривень; магазині «Пушкінський» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 3 на суму 484,00 гривень; магазині «AandT» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 2 на суму 383,20 гривень; магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, 48 на суму 482,59 гривень, сплативши за них з вищевказаної картки грошові кошти в загальній сумі 2026 гривень 09 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрав з банківської картки АТ «Акцент-БАНК» (з безконтактною технологією проведення платежів) № НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 2026 гривень 09 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
27 січня 2023 року між прокурором та підозрюваним, за участю захисника, внаслідок поданої потерпілим письмової згоди прокурору на укладення ними угоди, було укладено угоду про визнання винуватості, яку вони підписали, при цьому підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних вище фактичних обставин та кваліфікації.
За змістом угоди про визнання винуватості сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 такого покарання. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк (п'ять) років. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені пп.1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотриманні вимоги КПК України та КК України, просив її затвердити й призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений та його захисник також просили затвердити угоду й призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених вище обставин і кваліфікації, а також ствердив про розуміння ним права на справедливий судовий розгляд, наслідків укладення та затвердження цієї угоди, характеру обвинувачення, виду й розміру покарання, запевнивши про добровільність укладення угоди.
З огляду на наведене суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками привласнення офіційних документів, вчиненого з корисливих мотивів, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, доведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд угоди за його відсутності, додатково зазначивши про добровільність надання ним згоди на укладення цієї угоди, з умовами такої він погоджується, цивільний позов заявляти не буде, оскільки шкоду йому відшкодовано повністю.
За таких обставин суд, заслухавши думку учасників судового провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 474 КПК України визнав за можливе розглянути угоду за відсутності потерпілого.
Під час судового засідання суд роз'яснив сторонам кримінального провадження наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, з'ясував в обвинуваченого належне усвідомлення ним права на справедливий судовий розгляд, переконався в добровільності укладення цієї угоди сторонами, перевірив угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, зокрема наявність письмової згоди потерпілого на укладення сторонами цієї угоди та повне відшкодування завданої злочином шкоди, а також роз'яснив обмеження права оскарження вироку на підставі угоди.
Ураховуючи викладене, встановивши, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не суперечать чинному законодавству, а наслідки затвердження та невиконання угоди сторонам зрозумілі, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368-371, 373, 374, 376, 468-470, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2023 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022041230001000 від 09.08.2022 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами угоди міру покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхомпоглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1