Справа № 216/3849/19
Провадження 2-ар/216/2/23
про роз'яснення судового рішення
20 лютого 2023 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бутенко М. В.
за участю:
секретаря Кравець А.С.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву заявника ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, -
16.02.2023 року до суду надійшла заява заявника ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення.
Заява обґрунтована наступним: 15.12.2022 року ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/3849/19, прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про виконання рішення в адміністративній справі про визнання неправомірною та скасування постанови № 6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року.
В порядку повороту виконання було ухвалено рішення про стягнення із Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, а точніше стягнути з місцевого бюджету Криворізької міської територіальної громади за реквізитами: отримувач: ГУК у Дніпропетровській області м. Кривий Ріг /21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, рахунок UA248999980314040542000004577, на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих коштів у сумі 49041,35 грн. (сорок дев'ять тисяч сорок одна гривня тридцять п'ять копійок), відповідно до визнаної неправомірної Постанови Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради № 6-КР/17/24-60/349 рішенням Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу від 14.07.2021 року у справі № 216/3849/19.
Поворотом виконання рішення суду є повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.
Відповідно до пунктів 3 та 5 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Для повернення коштів сплачених на погашення штрафу, заявник не має бути власником чи розпорядником цих коштів. Стягувач є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення сплачено штраф позивачем.
Представник Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради 15.12.2022 року подала до суду клопотання, у якому зазначено, що вони не проти задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення, але задля правильності повернення коштів просить врахувати наступне, що по стягнення доходів від сплати адміністративних штрафів та інших санкцій зараховуються до місцевого бюджету до Криворізької міської територіальної громади за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Кр.Ріг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, рахунок.
Спираючись на клопотання представника Відділу з питань державного архітектурно - будівельного контролю виконкому Криворізької міської Ради, суд постановив рішення про повернення неправомірно стягнутих коштів із Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради із Рахунку, що було заявлено вищезазначеним Представником.
Однак, при виконанні рішення про стягнення відповідної грошової суми із боржника, Управляння державної Казначейської служби повідомило про неможливість стягнення грошових коштів із зазначеного рахунку в Ухвалі суду у справі №216/3849/19 від 15.12.2022 року.
Просить суд, в порядку статті 254 КАСУ, надати роз'яснення про те, чи обмежує Судове рішення Виконавця Судового рішення про стягнення заборгованості із рахунку боржника лише банківськими реквізитами, вказаними у Рішенні Суду, чи має право Виконавець судового рішення стягнути заборгованість із особи боржника, в конкретному випадку - Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - по наявних відомих, доступних для стягнення Управлінням державної Казначейської служби України, відкритих рахунків Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності сторін, оскільки згідно ч. 3 ст. 254 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, в силу ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 14.07.2021 року Центрально - Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення про визнання неправомірною та скасування постанови Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради № 6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року.
Ухвала Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу від 14.07.2021 року у справі № 216/3849/19 набрала законної сили 17.08.2021 року.
Ухвалою суду від 15.12.2022 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі про визнання неправомірною та скасування постанови № 6-КР/17/24-60/349 по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року, яку було задоволено та В абзаці 2 резолютивної частини зазначено: В порядку повороту виконання Ухвалити рішення про стягнення із Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, а точніше стягнути з місцевого бюджету Криворізької міської територіальної громади за реквізитами: отримувач: ГУК у Дніпропетровській області м. Кривий Ріг /21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, рахунок UA248999980314040542000004577, на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих коштів у сумі 49041, 35 грн. (сорок дев'ять тисяч сорок одна гривня тридцять п'ять копійок), відповідно до визнаної неправомірної Постанови Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради № 6-КР/17/24-60/349 рішенням Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу від 14.07.2021 року у справі № 216/3849/19.
Саме таке формулювання тексту резолютивної частини ухвали із зазначенням стягнення коштів не просто із Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, а з уточненням рахунку місцевого бюджету було продиктовано передуючим клопотанням представника Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, у якому було чітко зазначено, що вони не проти задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення, але задля правильності повернення коштів просять врахувати наступне, що стягнення доходів від сплати адміністративних штрафів та інших санкцій зараховуються до місцевого бюджету до Криворізької міської територіальної громади а тому для повернення стягнутих коштів необхідно зазначити саме вказані ними в клопотанні реквізити.
По своєї суті, ухвалою суду від 15.12.20222 року про виконання судового рішення в адміністративній справі, було зазначено про стягнення коштів саме з Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради.
Наразі судове рішення (ухвала суду від 15.12.2022 року) залишається невиконаним.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що вказане рішення є незрозумілим, а саме незрозуміло: чи обмежує Судове рішення Виконавця Судового рішення про стягнення заборгованості із рахунку боржника лише банківськими реквізитами, вказаними у Рішенні Суду, чи має право Виконавець судового рішення стягнути заборгованість із особи боржника, в конкретному випадку - Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - по наявних відомих, доступних для стягнення Управлінням державної Казначейської служби України, відкритих рахунків Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, суд вважає, що заяву позивача про роз'яснення судового рішення необхідно задовольнити .
Керуючись ст. 14, 243, 248, 254, 382 КАС України, суд -
Заяву заявника ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - задовольнити.
Роз'яснити, що при виконанні рішення суду від 15.12.2022 року про поворот виконання судового рішення по справі № 216/3849/19, судове рішення не обмежує безпосередньо Виконавця Судового рішення про стягнення заборгованості із рахунку боржника лише за банківськими реквізитами, вказаними у Рішенні Суду.
Виконавець судового рішення має право стягнути заборгованість із особи боржника, в конкретному випадку - Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - по наявних відомих, доступних для стягнення Управлінням державної Казначейської служби України, відкритих рахунків Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради.
У відповідності до вимог ст.ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: М.В. БУТЕНКО