Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Лихути Л.М.,
Левченка Є.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 29 серпня 2006 р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Троїцького відділу житлово-комунальних субсидій Луганської області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та зустрічним позовом Троїцького відділу житлово-комунальних субсидій Луганської області до ОСОБА_1 по стягнення субсидії в подвійному розмірі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 лютого 2004 року,
У червні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Троїцького відділу житлово-комунальних субсидій Луганської області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 432 грн. 15 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач безпідставно призупинив надання субсидій та нарахував штрафні санкції.
Відповідач звернувся з зустрічним позовом в якому просив стягнути з позивача надмірно виплачені субсидії в подвійному розмірі 805 грн. 44 коп.
Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 листопада 2003 року в задоволені позовів відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 16 лютого 2004 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення в частині відмови в задоволені його вимог скасувати як таки, що не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції були допущені порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 28 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 лютого 2994 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Лихута Л.М..
Левченко Є.Ф..