Справа № 214/2534/22
2/214/3698/22
Іменем України
14 грудня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про зміну способу та розміру стягнення аліментів, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить: змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, стягуваних на підставі судового наказу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2021 року (справа № 214/944/21) з нього на користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.02.2021 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття на стягнення в твердій грошовій сумі в розмірі 1 309 гривень 00 коп. (на кожну дитину окремо), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування пред'явлених вимог зазначив наступне. Судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2021 року (справа № 214/944/21) з позивача, ОСОБА_1 наказано стягнути на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання їх малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.02.2021 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. У відповідності до розрахунку №65345386, з позивача на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_5 , ОСОБА_4 стягуються аліменти у розмірі близько 4 000 тисяч гривень. Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. На сьогодні, склалася ситуація, коли ОСОБА_1 не в змозі платити визначений судом розмір аліментів на кожну дитину. Насамперед, вважає за необхідне зазначити, що при видачі наведеного вище судового наказу від 30.03.2021 року у справі № 214/944/21, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області не мав можливості взяти до уваги майновий стан ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_5 його свідомо приховала. Загальна сума аліментів, які ОСОБА_1 сплачує на двох дітей, на даний час перевищує розмір 1/3 частини його доходу, що визначена законодавством, як розмір аліментів на двох дітей, у єдиній частці від заробітку (доходу), і вона є непосильною для нього, він не зможе вчасно її сплачувати. Зазначене підтверджується наступним: у ОСОБА_1 відсутнє постійне офіційне місце роботи. У відповідності до трудової книжки ОСОБА_1 останнім місцем роботи ОСОБА_1 було ТОВ “Брук Сервіс”, де ОСОБА_1 працював на посаді підсобного працівника. Із зазначеної посади останній був звільнений 29.10.2021 року. Після цього, позивач, офіційно на території України не працює (тобто, є безробітним) та заробляє кошти на прожиття шляхом різних підробітків. Окрім зазначених вище обставин у ОСОБА_1 наявні хронічні проблеми із здоров'ям, що стверджується: випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 19.08.2021 року, випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №5185 від 04.02.2022 року. Згідно наведених документів, у позивача діагностовано остеохондроз хребта, що викликає в останнього додаткові витрати на лікування, а також зменшує можливість останнього знайти офіційне місце роботи. У зв'язку з наведеним, можна встановити відсутність у ОСОБА_1 сталого заробітку, який би давав можливість сплачувати аліменти у визначеному судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2021 року розмірі. ОСОБА_1 додатково сплачуються аліменти на утримання дитини від іншого шлюбу. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 28.11.2013 р. (справа №165/3291/13-ц) визначено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на утримання дитини: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 1/6 частину його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання чинності рішенням суду, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_7 повноліття. Вважає, що діти повинні бути в рівних умовах, щодо отримання аліментів, та визначення їх розміру. В той же час, на утримання ОСОБА_7 з ОСОБА_1 стягуються щомісячно кошти у розмірі, що є істотно меншою від розміру аліментів, що стягується відповідно до судового наказу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2021 року розмірі на користь відповідачки. На матеріальному утриманні ОСОБА_1 перебуває похила матір - ОСОБА_8 . У відповідності до акту №126 від 28.08.2021 р. обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 проживає разом із своєю матір'ю - ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_9 є пенсіонеркою, особою похилого віку, яка потребує догляду та матеріальної допомоги, яку ОСОБА_1 одноособово надає останній. Окрім того, ОСОБА_1 самостійно здійснює утримання будинку, а також несе інші, додаткові витрати, що пов'язані із необхідністю як догляду за матір'ю, так і за будинком. З наведеного можна встановити, що у відповідності до ст. 192 СК України, у позивача суттєво змінився сімейний стан аніж той, що був на день присудження аліментів судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2021 року. Такими обставинами є: відсутність у позивача офіційного місця роботи, наявність на утримання останнього дитини від іншого шлюбу, а також матері похилого віку. Тому, вважає, що аліменти, які стягуються на користь ОСОБА_3 , на утримання їх малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі Уз частки від усіх видів заробітку (доходу) позивача, беручи до уваги наведені обставини, повинні бути зменшені та визначені в твердій грошовій сумі. Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд, серед іншого, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Відповідно до статей 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). У відповідності до правової позиції, що викладена у постанові Верховного суду України від 05.02.2014 р. у справі № 143цс13 з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Як роз'яснено у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
У судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній просить провести розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу за її відсутності. Від її представника до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено наступне. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів та зміну розміру аліментів. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач ОСОБА_10 зазначає, що судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2021 р. (справа № 214/944/21) з нього стягнуто на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання їх малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для кожної дитини відповідного віку, ЩОМІСЯЧНО, починаючи з 03.02.2021 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Позивач зазначає, що з нього відраховуються аліменти на двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 4000 гри. щомісячно, що перевищує розмір 1/3 частини його доходу, вказана сума є непосильною для нього та він не може її вчасно сплачувати та зазначене підтверджується наступним: останнім місцем роботи в нього була посада підсобного працівника в ТОВ «Брук Сервіс» з якої він був звільнений 29.10.2021 року. Після звільнення він офіційно на території України не працює ( тобто є безробітним) та має мінливий дохід шляхом різних підробок; він хворіє, що підтверджується амбулаторною карткою хворого від 19.08.2021 року, випискою хворого №5185 від 04.02.2022 року; ОСОБА_1 сплачує аліменти за рішенням Нововолинського міського суду від 28.11.2013 року р розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , А тому вважає в що дати повинні бути в рівних умовах, що до отриманні аліментів; у нього на матеріальному утриманні знаходиться матір похилого віку - ОСОБА_8 . З урахуванням викладеного позивач вважає, що у нього суттєво змінився сімейний стан та за таких підстав позивач просить суд винести рішення, яким стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання їх малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частки від усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 50% та не більше 10 прожиткових мінімумів для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.02.2021 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, на стягнення в твердій грошовій сумі в розмірі 1 309 гривень 00 коп. ( на кожну дитину окремо), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В позовних вимогах позивач зазначає нормативно-правові обґрунтування: ст. 182 СК України, відповідно до якого при стягненні аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; ст .ст. 183,184 СК України, що за рішенням суду визначається розмір аліментів в частині від заробітку (доходу), або у твердій грошовій сумі, ст. 192 СК України, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження за рішенням суду у частці від заробітної плати на розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Правової позиції, викладеної в Постанові ВС України від 05.02.2013 року по справі 143цс13 на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження. п.23. Постанови Пленуму ВС України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» де зазначено що розмір аліментів, визначених судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Однак позовні вимоги не підлягають задоволенню з наспаних підстав: Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (частина друга статті 182 СК України), а згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким доживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У відповідності до вказаної правової норми право звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів надано лише одержувачу аліментів, а не платнику аліментів. Тому лише за цієї підстави позов не підлягає задоволенню. Окрім того: твердження позивача, що він офіційно на території України не працює (тобто є безробітним) та має мінливий дохід шляхом різних підробок - не є підставою для зменшення розміру аліментів. Верховний суду в своїй Постанові від 04.04.2018 року по справі № 398/841/17 по якій платник аліментів просив зменшити розмір аліментів у зв'язку з тим, що він не працює та не має постійного доходу зазначає, що якщо платник аліментів не має постійної роботи та заробітку, то це не звільняє його від обов'язку утримувати неповнолітню дитину. Тим паче, що платник аліментів знаходиться за кордоном де і працює, офіційно на території України не стоїть на обліку як безробітний. Твердження позивача, що він хворіє, що підтверджується амбулаторною карткою хворого також не є підставою доля зменшення розміру аліментів, оскільки, вказане захворювання не є підставою для встановлення позивачу інвалідності та визнанні його непрацездатною особою. Твердження ОСОБА_1 , що він сплачує аліменти за рішенням Нововолинського міського суду від 28.11.2013 року в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , А тому вважає в що діти повинні бути в рівних умовах, що до отриманні аліментів, також не повинні враховуватися, тому що стягнення 1/3 частини аліментів на двох дітей, це по 1/6 частини на кожну дитину, а тому діти знаходяться в рівних умовах. Твердження позивача, що у нього на матеріальному утриманні знаходиться матір похилого віку - ОСОБА_8 , також повинно не враховувати оскільки по вказаному факту не надано суду належних та допустимих доказів. Це інший предмет спору при якому потрібно також враховувати матеріальний стан матері , розмір її пенсії, перевищує пенсія чи не перевищує прожитковий мінімум. Те що платник аліментів сплачує комунальні послуги по утриманню житла - не є підставою для зменшення розміру аліментів. Позивач також вказує, що у нього змінився сімейний стан однак жодного доказу на підтвердження вказаною обставини не надав. Надає суду постанови Верховного суду в яких вказана практика застосування законодавства при вирішенні аналогічних спорів. З вказаної практики вбачається, що платника аліментів не звільняє від обов'язку утримувати неповнолітню дитину якщо він не має заробітку та постійного доходу. Що на утримання неповнолітніх та малолітніх дітей можливо відраховувати навіть більше ніж 50% від заробітку (доходу). В їх випадку з нього за рішенням суду стягується 50% - 1/6 частина за рішенням Нововолинського міського суду від 28.11.2013 року на утриманні доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 1/3 частина за судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2021 р. (справа № 214/944/21) на утримання 2-х малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За таких підстав позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: свідоцтво про народження дітей (а.с. 8,9), судовий наказ (а.с. 10), розрахунок заборгованості (а.с. 11), трудова книжка (а.с. 12), виписка (а.с. 13, 14), направлення (а.с. 15), результати лабораторних досліджень (а.с. 16), рішення суду (а.с. 17), акт обстеження матеріально- побутових умов (а.с. 18-19).
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
Суд вважає належними доказами: свідоцтво про народження дітей (а.с.8,9), судовий наказ (а.с.10), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме шо у сторін є діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та наявність аліментних зобов'язань по їх утриманню.
Суд вважає належним доказом: рішення суду (а.с. 17), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме наявність у позивача аліментних зобов'язань по утриманню доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд вважає належними доказами: розрахунок заборгованості (а.с. 11), трудову книжку (а.с. 12), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що позивач не працює, має заборгованість по аліментам.
Суд вважає належними доказами: виписку (а.с. 13, 14), направлення (а.с. 15), результати лабораторних досліджень (а.с. 16), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що позивач має захворювання.
Суд вважає неналежним доказом: акт обстеження матеріально- побутових умов (а.с. 18-19), так як він не стосуються предмета спору.
Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази, які визнані належними, допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази, які визнані допустимими та належними є достовірними.
Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
Сторони є батьками дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8,9).
30.03.2021 року з позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03.02.2021 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що вбачається з судового наказу (а.с. 10).
Позивач має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 11).
Позивач з 16.09.2020 року по 29.10.2021 року працював в ТОВ «Бетон Брук Сервіс» та був звільнений за угодою сторін, що встановлено трудовою книжкою (а.с. 12) та змістом позовної заяви.
Позивач має захворювання на остеохондроз, що підтверджено випискою (а.с. 13).
Позивач проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8 , що вбачається з акту (а.с. 18).
Згідно рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 28.11.2013 р. (справа №165/3291/13-ц) ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту набрання чинності рішенням суду, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_7 повноліття. (а.с.17).
Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами СК України.
Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та інших випадках, передбачених СК України.
Право вимагати зміни розміру аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст.ст.182-184 СК України, та відсутність імперативного припису на неможливість зміни їх розміру, не може обмежуватися разовим здійсненням визначення їх розміру. Отже, в разі зміни окремих обставин, які визначають доцільність перегляду попередньо визначеного розміру аліментів, платник аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я, вправі подати до суду позовну заяву про зміну розміру аліментів шляхом зменшення їх розміру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у частці від доходу позивача. Тобто у даних правовідносинах одержувачем аліментів є відповідачка по справі, якою обрано спосіб стягнення аліментів у частці від доходу платника аліментів.
Позивач проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8 , але доказів, що остання знаходиться на його утриманні суду на надано, тому ця обставина не може бути врахована судом при вирішенні питання про зміну розміру стягнення аліментів.
Також судом встановлено, що позивач на час стягнення зазначених аліментів, хворів і продовжує хворіти на даний час, отже стан здоров'я позивача з моменту видачі судового наказу у позивача не змінився, а тому його хвороба не є підставою для вирішення питання про зміну стягнення розміру аліментів.
Позивач станом на дату видачі судового наказу від 30.03.2021 року про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки, працював, а потім був звільнений з місця роботи. Разом з тим він заробляє кошти шляхом підробіток, а отже ця обставина не враховується судом при вирішенні зміни стягнення розміру аліментів.
Та обставина, що позивач сплачує аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_7 , також не може бути підставою для зміни розміру стягнення аліментів, оскільки вона існувала на час видання судового наказу від 30.03.2021 року .
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як вбачається з предмету позову, позивачем обрано спосіб захисту його прав шляхом зміни способу стягнених аліментів з частини від його доходів на тверду грошову суму.
В той же час стаття 184 СК України визначає виключне право за стягувачем аліментів визначати спосіб стягнення у твердій грошовій сумі.
Також абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України визначає виключне право одержувача аліментів на зміну способів стягнення аліментів.
Вказані обставини свідчать про те, що позивачем ОСОБА_1 обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки із позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів із частки від доходу платника аліментів на тверду грошову суму, має право звернутись лише одержувач таких аліментів.
Керуючись ст.ст. 181-184, 192, 273 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , про заміну способу стягнення та розміру аліментів - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов