Справа № 186/1139/22
Номер провадження № 2/0186/54/23
22 лютого 2023 року м.Першотравенськ.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів,
06 грудня 2022 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 13 лютого 2016 року він вступив до шлюбу з ОСОБА_4 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінене на ОСОБА_5 . 29 вересня 2020 року рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем. Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2016 року з нього стягнуті аліменти на користь відповідача на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), до її повноліття. Він приймає участь у вихованні та утриманні доньки. На сьогоднішній день він не працює, також, внаслідок роботи у шкідливих умовах, у нього погіршився стан здоров'я, що підтверджується довідкою КНП "Першотравенська МЦПМСД". Зазначені обставини свідчать про зміну його матеріального стану та погіршення здоров'я.
Просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_6 до 1/6 частки.
Позивач та його представник - адвокат Свірідов Д.М. в судове засідання не з'явилися, останній надав суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дати розгляду справи повідомлена належним чином за місцем реєстрації та за номером телефону з відміткою про доставку смс-повідомлення, про причини неявки суд не сповістила, заяви про розгляд справи в її відсутність, не надала, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала, тому суд розглядає справу за наявними в ній письмовими доказами, при заочному розгляді справи.
Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 лютого 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Першотравенського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №9. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінене на ОСОБА_5 .
Від даного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 22 березня 2016 року.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/672/16-ц від 24 травня 2016 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів проводити кожного місяця починаючи з 13 травня 2016 року до повноліття дитини; стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на її утримання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, починаючи з 13 травня 2016 року до досягнення дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Наразі з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання доньки - ОСОБА_6 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, до її повноліття.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/1136/20 від 29 вересня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано, після розірвання шлюбу прізвище дружини змінене на дошлюбне - ОСОБА_8 .
Станом на 22 лютого 2023 року прізвище відповідача по справі - ОСОБА_9 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 09 грудня 2022 року.
Позивачем, як на підставу своїх позовних вимог, долучено до матеріалів справи копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідки КНПП "Першотравенський МЦПМСД" від 07 жовтня 2022 року , згідно яких він має діагноз: двобічнийостеоартроз колінних суглобів І-ІІ ст, більше праворуч. Хворіє тривалий час (зі слів).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан та стан здоров'я, оскільки він на даний час не працює та в нього наявні захворювання.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано суду достатніх доказів того, що станом на момент звернення з даним позовом до суду у нього змінився матеріальний стан та стан здоров'я, у зв'язки з чим є правові підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання малолітньої дитини, оскільки з копії трудової книжки позивача вбачається, що він звільнився 01 жовтня 2019 року з ШУ "Дніпровське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за власним бажанням у зв'язку зі зміною місця проживання, після звільнення продовжував сплачувати аліменти на дитину, не надав жодного доказу про свій матеріальний чи сімейний стан, наявність інших утриманців, тощо. З наданої виписки з медичної картки та довідки не вбачається, що стан здоров'я позивача перешкоджає йому сплачувати аліменти на дитину у розмірі 1/4 частки доходу, не надано доказів про значні витрати на лікування, медичне обстеження, придбання ліків, потреба у сторонньому догляді, тощо.
Таким чином, суд, враховуючи, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив зміну його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,77,78,79,80,89,258,263,264,280-283 ЦПК України, ст.ст.180-183, ч.1 ст.192, ч.1 ст.273 Сімейного Кодексу України, - суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем - ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: С.А.Янжула.