Справа № 185/2289/23
Провадження № 1-кс/185/534/23
21 лютого 2023 року м. Павлоград
21 лютого 2023 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,захисника - адвоката ОСОБА_5 , в присутності підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 , в межах досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041370000303 від 19 лютого 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Родинське, Донецької області, громадянину України, який має вищу освіту, не одружений, працює ТОВ ДТЕК Павлоградська ЦЗФ», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
Слідчим відділом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041370000303 від 19 лютого 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме - у вбивство, тобто умисноме протиправноме заподіяння смерті іншій людині.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повністю обґрунтована та підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження.
На думку сторони обвинувачення, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки в сукупності всі зібрані фактичні дані про обставини злочину у кримінальному провадженні, та наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, свідчать про наявність ризиків, які передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчинення кримінального правопорушення.
19 лютого 2023 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Час фактичного затримання, вказаний у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - 19 лютого 2023 року о 21:35 год.
20 лютого 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме - у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
20 лютого 2023 року о 16:44 год. ОСОБА_6 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При розгляді клопотання прокурор з приводу підстав, зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України, підтвердив вищенаведене та наполягав на задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 не оспорюючи обґрунтованість підозри та свою провини у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, не заперечував проти запобіжного заходу.
Його захисник - адвокат ОСОБА_5 висловив позицію, узгоджену зі своїм підзахисним.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням доходжу такого висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 провадиться досудове розслідування і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України. Також, висунута ОСОБА_6 підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, та з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 щодо кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Також слідчий суддя приймає до уваги правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90 р., відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний: перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; оцінити наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК; оцінити в сукупності обставини, зазначені законодавцем в ч.1 ст. 178 КПК; виконати всі дії при розгляді клопотання, передбачені ст.193 КПК; встановити доведеність неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів (п.3 ч.1 ст.194 КПК).
З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії (№ 2)» (Navalnuyy v. Russia №2) , № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу, про застосування якого просить сторона обвинувачення.
Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв'язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швеи?царіі?» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такии? и?ого незначнии? ступінь, якии? не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, и?ого моральні переконання, маи?новии? стан і зв'язки з державою, в якіи? він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.
На виконання вимог ст.ст.177-178 КПК України, враховуючи ймовірну тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі підозрюваного ОСОБА_6 у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи, що ОСОБА_6 офіційно підтверджених неповнолітніх утриманців не має, на території міста Павлоград проживає менше одного року, що може створити умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду, враховуючи суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.
Крім цього, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв'язку з чим без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може покинути територію м.Павлоград та Дніпропетровської області та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагатися уникнути кримінальної відповідальності.
Викладене підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду.
ОСОБА_6 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може здійснити вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомі їх дані та він може незаконно впливати на них з метою схилення до зміни показань з метою уникнути покарання за вчинений злочин, що підтверджує наявність ризику, визначеного п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Окрім цього дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_6 , його поведінки як під час вчинення кримінального правопорушення так і після цього свідчить про те, що підозрюваний може вчинити інший злочин, перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити вчинення кримінального правопрушення.
Вказані обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства, та перешкоджатимуть ефективному, повному, всебічному та неупередженому розслідуванню за участю підозрюваного.
Відомостей про перебування ОСОБА_6 на обліку у лікарів, зокрема нарколога та психіатра, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відтак, доходжу висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
У зв'язку з цим жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним і доцільним, оскільки застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, за їх недостатністю для запобігання наявним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки.
При цьому слідчий суддя вважає, що таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 , в межах досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041370000303 від 19 лютого 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання - з 21 години 35 хвилин 19 лютого 2023 року.
Строк дії ухвали - до 21 години 35 хвилин 19 квітня 2023 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1