Єдиний унікальний номер справи 185/11415/22
Провадження № 1-кп/185/389/23
27 січня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041370001028 від 20 вересня 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого на посаді робітника з благоустрою в КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
08 вересня 2022 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_3 достовірно розуміючи, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 , який на праві власності належить його бабусі - ОСОБА_6 , нікого немає, переліз через паркан на територію зазначеного домоволодіння та проник до останнього. Перебуваючи на території вказаного домоволодіння ОСОБА_3 побачив на господарській побудові вхідні металеві двері і в указаний час у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скоєне в умовах воєнного стану.
Надалі, ОСОБА_3 приблизно о 17 годині 05 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, підійшов до вхідних металевих дверей господарської побудови, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і він діє ніким не поміченим, за допомогою фізичної сили, таємно, шляхом вільного доступу зняв вхідні металеві двері з усіма комплектуючими з дверного отвору, що належать ОСОБА_5 та в послідуючому викрав їх, і покинув територію домоволодіння, шляхом зламу засову на воротах, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 2611,39 грн. З місця скоєння злочину ОСОБА_3 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у сховище.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що обставини зазначені в обвинувальному акті відповідають тим, що мали місце. Пояснив, що 08 вересня 2022 року приблизно о 17 годині 05 хвилин він, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , за допомогою фізичної сили, таємно, шляхом вільного доступу зняв вхідні металеві двері з усіма комплектуючими, та в послідуючому викрав їх, і покинув територію домоволодіння. Дуже шкодує з цього приводу та щиро розкаюється. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України просив подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 08 вересня 2022 року вона виявила, що хтось викрав вхідні металеві двері, що були розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1 . За даним фактом вона звернулася до поліції. Просила ОСОБА_5 призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, пояснення потерпілої, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.
Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.
За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Обставиною, що пом'якшує покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
Таким чином, покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді позбавлення волі.
Суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства і вважає можливим звільнити його від основного покарання відповідно до ст. 75 КК України з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обиралась.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Під час проведення досудового розслідування було проведено судову товарознавчу експертизу вартістю 220 грн. Зазначені витрати у відповідності вимог ст. 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винний у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставинах, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № 2782/22 від 13 жовтня 2022 року у розмірі 220 грн. 00 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку 3 (трьох) років він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності не обирається.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на проведення судової експертизи у сумі 220 (двісті двадцять) гривень 00 копійок на користь держави.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілій.
Суддя: ОСОБА_1