Справа № 183/8534/22
№ 3/183/608/23
14 лютого 2023 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
22 листопада 2022 року солдат ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби - військову частину НОМЕР_1 , розташовану по АДРЕСА_2 , не одержавши при цьому дозволу від командування частини, службові обов'язки не виконував, проводив час на власний розсуд. 01 грудня 2022 року самостійно повернувся до військової частини НОМЕР_1 , вчинивши вказане правопорушення в умовах особливого періоду.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи в його відсутність, свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі.
Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення; письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що солдат ОСОБА_1 під час ранкового шикування 22.11.2022 року був відсутній у військовій частині НОМЕР_1 , самостійно прибув до військової частини 01.12.2022 року; письмового пояснення самого ОСОБА_1 про те, що він дійсно 22.11.2022 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 , час проводив на власний розсуд. Самостійно повернувся до військової частини 01.12.2022 року; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.10.2022 року № 266 про зарахування солдата ОСОБА_1 по мобілізації до списків особового складу; копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 ; копії військового квитка на ім'я ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а саме, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб в умовах особливого періоду.
Обставин, які пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.
За загальними правилом, особа яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. (ч.1 ст. 8 КУпАП).
Санкцією ч. 4ст. 172-11 КУпАП, в редакції закону, який діяв на момент скоєння правопорушником адміністративного правопорушення, було передбачено накладення штрафу від ста сорока п'яти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
27 січня 2023 року набули чинності зміни, зокрема, до ч.4 ст. 172-11 КУпАП, згідно з якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у виді накладення штрафу однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб (Закон № 2839-ІХ від 13 грудня 2022 року).
Відповідно до ч.2 ст. 8 КУпАП, закони які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Враховуючи, що санкцією ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, в редакції закону № 2839-ІХ посилена відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема, у виді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 27 січня 2023 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.4 ст. 172-11 КУпАП в редакції закону, який діяв на момент скоєння правопорушником адміністративного правопорушення (щодо штрафу).
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен бути звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 172-11, 279, 280 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 2465 гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню протягом трьох місяців
Суддя В.В. Березюк