Справа № 181/1057/20
Провадження № 2/181/1/23
"22" лютого 2023 р. смт Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Літвінової Л.Ф.,
з участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Межова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом.
В обгрунування позову ОСОБА_1 зазначила, що квартира АДРЕСА_1 є її власністю. У вказаній квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , яка в її квартирі ніколи не проживала та не зберігала свої речі в її квартирі, а самовільно у листопаді 2020 року вселилася до квартири АДРЕСА_1 . Вона занесла до її квартири свої речі, не погоджуючись з нею, як власником квартири, свої дії, не просила у неї ключі від квартири та дозволу на заміну замків у вхідних дверях її квартири. Відповідач її усні звернення 22.11.2020 року про доступ до квартири ігнорувала та надати їй ключі від вхідних дверей відповідач їй відмовила. 23.11.2020 року вона знову намагалася зателефонувати відповідачці на її номер телефону, але відповідач їй відповіла, що ключ їй не дасть, поки не спитає у матері, чи можна надати ключ, а без дозволу матері його не дасть їй для виготовлення дублікату. Відповідач чинить їй перешкоди у користуванні належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1 , позбавивши її права користування її квартирою шляхом заміни замків від вхідних дверей, чим чинить перешкоди у користуванні власністю.
З цих підстав, просить суд заборонити ОСОБА_2 відмовляти їй в доступі до квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності; заборонити ОСОБА_2 здійснювати заміну замків на дверях квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності; зобов'язати ОСОБА_2 надати їй дублікати ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судовий збір в сумі 840,80 грн.
Ухвалою судді від 17.12.2020 року відкрито провадження у справі (а.с.28-29).
29.12.2020 року відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі (а.с.36-38).
Ухвалою суду від 09.02.2021 року відкладено підготовче судове засідання та постановлено наступне засідання проводити в режимі відеоконференції за клопотанням позивача (а.с.78-79).
Ухвалою суду від 25.02.2021 року за клопотанням представника відповідача зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі № 181/1081/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Наталія Дем'янівна про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнання права власності на квартиру та витребування майна із чужого незаконного володіння (а.с.87-88).
Ухвалою судді від 05.05.2022 року відновлено провадження у справі (а.с.92-93).
Ухвалою суду від 10 лютогго 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.164-165).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлений позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача - адвокат Руденко О.В. не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі відповідача ОСОБА_2 , заявлений позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В зв'язку з цим в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стало те, що вона не може розпоряджатися належною їй на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1 , оскільки відповідач ОСОБА_2 чинить їй перешкоди, а саме: здійснила заміну замка на вхідних дверях, відмовляє їй у доступі до квартири, не дає ключ для зняття дублікату.
Вирішуючи позовні вимоги суд застосовує такі норми права.
Згідно ч.1 ст. 316, ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном незалежно від місця його проживання та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч.1-3, 7 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України, ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).
Аналогічно, згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року, ратифікованого Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В разі порушення його права власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З безпосередньо досліджених у судовому засіданні письмових доказів судом установлено, що рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 року визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25.10.2016 року, укладений між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. - частково недійсним у частині прийняття квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 та зазначення останньої покупцем у цьому правочині. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Витребувано квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з незаконного володіння ОСОБА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2022 року рішення Межівського районного суду від 23.09.2021 року - залишено без змін.
Постановою Веховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2023 року рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від
23.09.2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від
16.03.2022 року скасувано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Наталія Дем'янівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнання права власності на квартиру та витребування майна із чужого незаконного володіння, та позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Наталія Дем'янівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнання права спільної сумісної власності на квартиру та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 8 233,75 грн. судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Компенсовано ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 8 233,75 грн. судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с.145-161).
Аналіз досліджених судом доказів в їх сукупності та встановлених на їх підставі обставин дає підстави для висновку, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , і відповідно відповідач ОСОБА_2 не може чинити їй перешкоди у користуванні житлом.
Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, зважаючи на принцип змагальності та відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та підтверджені доказами судові витрати, а саме 840,80 грн. судового збору.
На підставі наведеного, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.41, 47 Конституції України, ст.16, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.9, 64, 71, 72, 150, 156 ЖК Української РСР, практики Європейського суду з прав людини, ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом - задовольнити повністю.
Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відмовляти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в доступі до квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності.
Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснювати заміну замків на дверях квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності.
Зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) дублікати ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 22 лютого 2023 року.
Суддя: Л. Ф. Літвінова