Справа № 212/1924/21
2/212/25/23
14 лютого 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого: судді - Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Зюркевич В.В., представника позивача - адвоката Перепилиця Л.Л., представника відповідача - адвоката Дикий І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, цивільну справу в порядку загального позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заріччя 69», Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
05 березня 2021 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69», акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири.
06 грудня 2022 року позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути матеріальну та моральну шкоди внаслідок залиття квартири з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69».
В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 10.12.2020 року сталося залиття її квартири через прорив водопровідної труби на технічному поверсі, внаслідок чого гарячою водою було затоплено всі приміщення: кімната біля кухні (спальна): пошкоджені декоративні каміння в кутах кімнати, залита гарячою водою косяк вхідних дверей, пошкоджена стеля, підлога залита гарячою водою; кухня: пошкоджена стеля, від гарячої води на двох стінах відійшов кахель, підлога залита гарячою водою, дверний отвір залитий гарячою водою; ванна кімната: пошкоджена стеля, на одній стіні відійшов кахель, міжкімнатні двері залиті гарячою водою, підлога залита гарячою водою; кімната (спальна) напроти ванної кімнати: пошкоджена стеля, пошкоджені обої на стінах, а також фотообої, підлога залита гарячою водою, двірний отвір залитий гарячою водою; коридор маленький: пошкоджена стеля, пошкоджені стіни, залита підлога горячою водою, пошкоджені килимові покриття; зала: намокла стеля, намокли стіни, підлога залита гарячою водою, пошкоджені килими (2 штуки); коридор великий: пошкоджені обої, пошкоджена стеля, підлога залита гарячою водою; кімната напроти входу до квартири: пошкоджена стеля, пошкоджені обої, залиті міжкімнатні двері, підлога залита гарячою водою; велика лоджія: пошкоджена стеля, пошкоджені стіни, залита підлога гарячою водою. Згідно висновків експертного дослідження розмір матеріального збитку внаслідок залиття квартири складає 237 964,21 грн. Вважає, що відповідальність повинен нести балансоутримувач будинку - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69». Залиттям квартири також їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює у 25 000 грн., яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, що порушило звичний спосіб її життя. З вини відповідача вона вимушена здійснювати додаткові дії для організації свого життя та членів сім'ї, відсутність комфортних умов для проживання та задоволення своїх щоденних потреб спричиняють їй та її сім?ї моральні страждання. Внаслідок залиття квартири у ОСОБА_1 сталась гіпертонічна криза, що підтверджується відповідними медичними висновками. Здоров'я потребує відновлення. Відновленням здоров'я ускладняється тим, що до теперішнього часу, вже майже рік, позивачу приходиться жити в квартирі, наповненій парами хімічних речовин, які тривалий час наповнюють повітря квартири. На ліки витрачено 17 945,98 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями. У добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду відповідач відмовляється. Просить стягнути майнову шкоду, завдану залиттям квартири, в сумі 237 964, 21 грн., витрати на проведення оцінки заподіяної шкоди у сумі 1 700, 00 грн., на проведення будівельно-технічної експертизи у сумі 5 000,00 грн., вартість проведення оцінки майнових збитків у сумі 4 000 грн. та 25 000 грн. моральної шкоди.
Відповідачем 1 - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що 10.12.2020 відбулось залиття квартири позивача з невстановленої технічними спеціалістами причини; акт про затоплення носить сумнівний характер, не встановлено причинно- наслідковий зв'язок між діями відповідача 1 та залиттям квартири. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог та завдання майнової шкоди, а надані документи не є належними та допустимими доказами. Вимоги ОСОБА_1 , в тому числі щодо стягнення моральної шкоди, не підлягають задоволенню в повному обсязі. В поясненнях до відзиву на позов відповідач 1 зазначив, що порив комунікацій на технічному поверсі будинку АДРЕСА_2 , внаслідок якого сталось затоплення квартири позивача, стався внаслідок гідроудару, що може підтвердити відповідач 2 - акціонерне товариство «Криворізька Теплоцентраль».
Відповідачем 2 - акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що вимоги позивача неправомірні: відповідач 2 є неналежним відповідачем по справі, тому що відповідно акту та схеми розмежування меж балансової належності тепломереж експлуатаційно відповідальності сторін оформленим між акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69», комунікації на технічному поверсі вказаного будинку є зоною відповідальністю ОСББ «ЗАРІЧЧЯ 69»; ніяких гідроударів у грудні 2020 року зафіксовано не було, а тому, відсутній факт протиправної поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача 2 та шкодою та виною у діях відповідача 2; відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди та підстави для відшкодування витрат позивача на ліки; просив відмовити позивачу у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.
Позивач зазначала, що відповідач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» повинен відшкодувати їй матеріальну та моральну шкоду, оскільки вони є балансоутримувачами будинку. Звертала увагу суду, що затоплення її квартири сталося через прорив водопровідної труби на технічному поверсі.
Позивач та її представник з'являлися в судові засідання, позов підтримали та просили задовольнити.
Керівник та представник об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» заперечували щодо задоволення позовних вимог.
В якості свідків було допитано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , які підтвердили, що в у 2020 року внаслідок прориву труби на технічному поверсі будинку АДРЕСА_2 було затоплено квартиру позивача. В квартирі було пошкоджено стелю, шпалери та підлогу, точно всіх обставин затоплення вже не пам'ятають.
В якості свідка було допитано позивача ОСОБА_1 , яка детально пояснила та підтвердила всі обставини затопленні квартири 10.12.2020р., були оглянуті надані нею відеоматеріали затоплення.
За клопотаннями відповідача - об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69», 06 грудня 2021 року відповідно до Ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було призначено комплексну технічну (будівельно-технічну) судову експертизу та судову товарознавчу експертизу. Позивачем оскаржені зазначені Ухвали суду в апеляційному порядку та, за результатами їх розгляду скасовані, про що 19.04.2022р. Дніпровським апеляційним судом винесені відповідні Постанови.
Відповідно до Ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2021 року про призначення судової будівельно технічної експертизи, було проведена відповідна експертиза, виконання якої доручено експерту Біхно Марині Володимирівні (свідоцтво №1404 від 29.01.2010 року на підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України). На вирішення експертизи були поставлені наступні питання: які пошкодження виникли внаслідок залиття квартири позивача, яке сталось 10 грудня 2020 року та яка вартість ремонтно-відновлювальних робіт після залиття квартири позивача, яке сталось 10 грудня 2020 року?
Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2021 року про призначення товарознавчої експертизи, було призначено відповідну експертизу, виконання якої доручено експерту Даниленко Світлані Миколаївні (свідоцтво № 1819 від 15.12.2020 року, на підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України). На вирішення експертизи поставлене наступне питання: який розмір збитків завдано майну власника квартири, позивачу, внаслідок її залиття 10.12.2020 року?
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Витягу №34715561 від 05.07.2012р. про державну реєстрацію прав, на підставі договору міни /ВРТ №074570; ВРТ №074571/ 22.06.2012р., посвідченого Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Умріхіною К. А., зареєстрований в реєстрі за №1943.
Згідно актів про залиття від 10 грудня 2020 року, які підписані комісією у складі керівника та членів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69» Ковалюк Олексієм Володимировичем, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; від 10 грудня 2020 року у складі спввласників вказаного будинку - ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 при обстеженні квартири АДРЕСА_1 встановлено затоплення всіх приміщень: кімната біля кухні (спальна): пошкоджені декоративні каміння в кутах кімнати, залита гарячою водою косяк вхідних дверей, пошкоджена стеля, підлога залита гарячою водою; кухня: пошкоджена стеля, від гарячої води на двох стінах відійшов кахель, підлога залита гарячою водою, дверний отвір залитий гарячою водою; ванна кімната: пошкоджена стеля, на одній стіні відійшов кахель, міжкімнатні двері залиті гарячою водою, підлога залита гарячою водою; кімната (спальна) напроти ванної кімнати: пошкоджена стеля, пошкоджені обої на стінах, а також фотошпалери, підлога залита гарячою водою, двірний отвір залитий гарячою водою; коридор маленький: пошкоджена стеля, пошкоджені стіни, залита підлога горячою водою, пошкоджені килимові покриття; зала: намокла стеля, намокли стіни, підлога залита гарячою водою, пошкоджені килими (2 штуки); коридор великий: пошкоджені шпалери, пошкоджена стеля, підлога залита гарячою водою; кімната напроти входу до квартири: пошкоджена стеля, пошкоджені обої, залиті міжкімнатні двері, підлога залита гарячою водою; велика лоджія: пошкоджена стеля, пошкоджені стіни, залита підлога гарячою водою.
Згідно висновку експерта, складеного за результатами проведення судової будiвельно - технiчної експертизи № 39-21 від 18 червня 2021 року, внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулося 10 грудня 2020 року встановлений та детально розписаний обсяг пошкоджень всіх приміщень вказаної квартири. Вартість відновлювального ремонтно-відновлюваних робіт (матеріальної шкоди) після залиття квартири АДРЕСА_1 складає на час дослідження 219 053 грн. 00 коп.
Згідно висновку експерта, складеного за результатами проведення судово-товарознавчої №2243 від 18 травня 2021 року, внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулося 10 грудня 2020 року встановлений та детально розписаний обсяг пошкоджень майна, яке знаходилось в приміщеннях вказаної квартири. Розмір майнових збитків (матеріальної шкоди), завданих позивачу після залиття квартири АДРЕСА_1 складає на час дослідження 18 911 грн. 21 коп.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п.п. 12,14 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п.п.1 ч.4 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за реєстр. № 76 управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з'ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Вказана стаття також визначає,що виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Стаття 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньо будинкових мереж та поточний ремонт.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання і використання неподільного та загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно абзацу частини 5 Розділу ІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗАРІЧЧЯ 69», завданням та предметом діяльності об'єднання є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Таким чином, ОСББ є відповідальною особою за належне утримання багатоквартирного будинку. Наявні у справі докази підтверджують, що саме на відповідача як виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку за адресою: будинок АДРЕСА_2 , покладено обов'язок по утриманню в належному технічному стані зазначеного будинку, здійснення технічного обслуговування і ремонту внутрішньо будинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межах зазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності).
Отже, аналізуючи вище викладені норми та беручи до уваги те, що факт залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 доведений, вина відповідача ним не спростована, та підтверджується актом від 10.12.2020, а розмір завданої шкоди майну позивача, підтверджений висновками експертизи № 39-21 від 18 червня 2021 року, №2243 від 18 травня 2021 року, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири доведеними та з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 237964, 21 гривень.
Вирішуючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини першою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Суд, враховуючи вимушені зміни у життєвих стосунках, зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, глибину фізичних і душевних страждань позивача вважає, що відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити у сумі 25 000 гривень, витрати на ліки в сумі 17 698,48 гривень. Вказана сума відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Окрім зазначеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2 809,10 грн., витрати на проведення оцінки заподіяної шкоди у сумі 1 700, 00 грн., на проведення будівельно-технічної експертизи у сумі 5 000,00 грн., на проведення оцінки майнових збитків у сумі 4 000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу згідно ст.137 ЦПК України в сумі 20 000,00 грн.
Відповідно до ст.26 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За змістом ч.3 ст.27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 ЦК. Зокрема, ст.903 ЦК передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 52 ЦК регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч.2 ст.27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20, від 08.06.2022 року у справі № 922/1964/21. Відтак, якщо договір передбачає фіксований розмір гонорару, то акт приймання-передачі робіт (послуг) або звіт адвоката може не містити кількість часу, витраченого адвокатом на виконання робіт чи послуг, перелічених в акті. Це не є підставою для відмови у компенсації витрат на правничу допомогу. Чинне законодавство не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагають й наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії (постанови від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 20.12.2018 р. у справі №316/1923/16-а (2-а/316/41/17), від 18.05.2022 у справі №910/4268/21.
Отже, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до яких з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в сумі 2 809,10 грн., витрати на проведення оцінки заподіяної шкоди у сумі 1 700, 00 грн., на проведення будівельно-технічної експертизи у сумі 5 000,00 грн., на проведення оцінки майнових збитків у сумі 4 000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу згідно ст.137 ЦПК України в сумі 20 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заріччя 69», Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заріччя 69» (код ЄДРПОУ - 39492630) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ):
-в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 237964 (Двісті тридцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 21 копійка;
-в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок;
-шкоду за витратам на ліки в сумі 17698 (Сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривень 48 копійок;
-витрати на проведення оцінки заподіяної шкоди у сумі 1700 (Одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, витрати на проведення судової експертизи оцінки збитків у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, витрати на проведення судової будівельно - технічної експертизи у сумі 5000 (П'ять тисяч) гривень 00 копійок
-витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 22 лютого 2023 року.
Суддя: Р. В. Дехта