Справа №201/828/23
Провадження № 3/201/606/2023
10 лютого 2023р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката - Зоц А.О., прокурора - Голушко В.В., розглянувши в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює на посаді актора драми, провідного майстра сцени, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
24.01.2023р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 92 від 19.01.2023р. вбачається, що ОСОБА_1 , будучи заступником голови комісії з питань преміювання працівників КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради, на засіданні комісії 24.05.2021р. проголосувала за своє преміювання за травень 2021р. у розмірі 1 260грн., тобто вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів. За інформацією, наданою директором театру, голови профспілкового комітету, головного бухгалтера, встановлено, що повідомлень про наявний конфлікт інтересів ні в усній, ні в письмовій формі від ОСОБА_1 не надходило. Приватний інтерес ОСОБА_1 зумовлений участю у комісії з питань преміювання та дискреційних повноважень з метою збільшення матеріального добробуту за рахунок премій, надбавок, додаткових виплат відносно себе. Реальний конфлікт полягає у суперечності між її приватним інтересом (встановлення премії відносно себе) та її повноваженнями, як заступника голови комісії з питань преміювання працівників театру, що впливає на об'єктивність та неупередженість під час прийняття рішення щодо преміювання. Отже, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
При розгляді судом 10.02.2023р. адміністративного матеріалу ОСОБА_1 свою вину не визнала, просила закрити провадження, оскільки не є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Також ОСОБА_1 звертала увагу суду, що вона не голосувала особисто за себе, голосування відбувалося списком, премія призначалася за досягнення чи переробку робочого часу (особисто вона, окрім участі у виставах, як актор, є ще і перукарем). Крім того, ОСОБА_1 звертала увагу суду на т е, що рішення комісії не є остаточним у питаннях призначення премії працівникам театру.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Зоц А.О. (діє на підставі ордера від 30.01.2023р. - а.с.№127) в судовому засіданні просила закрити провадження у справі через відсутність події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування посилалася на те, що 24.05.2021р. відбулося засідання комісії по преміюванню КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!», на якому було прийнято рішення про преміювання працівників театру за результатами роботи у травні 2021р. Директором - художнім керівником театру 25.05.2021р. було видано наказ № 15 «Про преміювання працівників театру за 2021р.», на підставі якого й було здійснено нарахування та виплата премії працівникам театру. Представник вважала, що ОСОБА_1 не наділена організаційно-розпорядчими обов'язками в частині преміювання, а тому не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Як член комісії, ОСОБА_1 не вбачала та не вбачає в своїх діях наявності реального конфлікту інтересів. Адвокат вважала, що вина особи не доведена, а факт вчинення адміністративного правопорушення спростовується наявними у справі доказами, а тому просила закрити провадження у справі.
Прокурор Голушко В.В. вважала, що наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просила визнати її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400грн.
Розглядаючи 10.02.2023р. справу про адміністративне правопорушення, не знайдено підстав для задоволення клопотання прокурора Голушко В.В. від 27.01.2023р. (а.с.№125) про здійснення повного фіксування технічними засобами судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки нормами КУпАП така фіксація не передбачена, як і не передбачено складання протоколу судового засідання та такого учасника судового процесу, як секретар судового засідання.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши сторони, ознайомившись з письмовими поясненнями ОСОБА_1 та її адвоката Зоц А.О., письмовим висновком прокурора, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а саме накладення на особу штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Суб'єктом правопорушень у ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона характеризується умислом. Мета та мотив проступку кваліфікуючого значення не мають.
Об'єктом проступку виступають суспільні відносини, пов'язані з дотриманням встановлених вимог та процедур щодо запобігання конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона полягає у з'ясуванні чи перебувала особа у реальному конфлікті інтересів, а отже необхідно встановити: 1) наявність у особи службових чи представницьких повноважень; 2) наявність приватного інтересу; 3) суперечність між приватним інтересом і повноваженнями, що впливає на неупередженість здійснення цих повноважень.
Під час розгляду справи встановлено, що наказом № 52 від 17.08.2020р. затверджено склад комісії з преміювання КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!», до складу якої увійшла і ОСОБА_1 , як заступник голови комісії (а.с.№45-46).
24.05.2021р. відбулося засідання комісії КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» ДМР з приводу визначення граничних розмірів преміювання працівників комунального закладу за результатами роботи у травні 2021р., що підтверджується протоколом засідання № 4 (а.с.№116).
Згідно списку працівників театру щодо преміювання за результатами роботи у травні 2021р. ОСОБА_1 було визначено розмір премії у сумі 1 260грн. (а.с.№117).
Як встановлено, ОСОБА_1 , будучи заступником голови комісії з питань преміювання працівників КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради, на засіданні комісії 24.05.2021р. проголосувала за своє преміювання за результатами роботи у травні 2021р. у розмірі 1 260грн.
В інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» від 22.05.2017р. № 223-943/0/4-17 зазначено, що при розгляді справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) суди мають враховувати необхідність наявності фактів, встановлення яких має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Вищий Спеціалізований Суд України роз'яснив, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, по-перше, що приватний інтерес наявний, по-друге, що він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, що така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
При потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
З наведеного слід зробити висновок, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її представницькі повноваження можуть не суперечити один одному.
Конфлікт інтересів має місце тоді, коли зазначена суперечність фактично вплинула на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Під час розгляду справи встановлено, що рішення про преміювання працівників театру за травень 2021р. приймалось в межах економії фонду оплати праці в межах кошторисних призначень на відповідний період (а.с.№116 зворотна сторона).
Також під час розгляду справи встановлено, що преміювання всього адміністративного персоналу здійснено в однаковому розмірі 100% від посадового окладу, а для художнього та артистичного персоналу визначені розміри премії в гривневому еквіваленті, що вбачається зі списку (додаток 1).
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б беззаперечно свідчили, що при прийнятті рішення про преміювання існував реальний вплив на об'єктивність або неупередженість ОСОБА_1 , тобто існував реальний конфлікт інтересів, а тому провадження у справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», листом Вищого Спеціалізованого Суду України «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» від 22.05.2017р. № 223-943/0/4-17, ч. 2 ст. 172-7, ст.ст. 247, 283-285, 287 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ткаченко Н.В.