Справа № 201/10186/22
Провадження № 3/201/4373/2022
24 січня 2023 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ДОП СП ВП №5 ДРУП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
13 грудня 2022 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ 545883 від 30.11.2022 року, 17.11.2022 року близько 15:10 год. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме: погрожував фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою відносно співмешканки ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 09-30 годину 28.12.2022 року та 09-30 годину 24.01.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений шляхом направлення СМС-повістки та телефонограмою.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Отже, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу суддя вирішив розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні матеріли справи, співставивши їх з вимогами закону, вважаю, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, яка в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом співробітників поліції, протоколом про прийняття заяви про вчинення правопорушення та письмовими поясненнями самого правопорушника та потерпілої.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 34 КУпАП, пом'якшуючих обставин не встановлено.
Відповідно до статті 35 КУпАП, обтяжуючих обставин не встановлено.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 , слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 173-2, ст. ст.251, 268 КУпАП України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова набрала законної сили ____________ 2023 року.
Суддя О.В. Батуєв