Справа № 210/1754/22
Провадження № 2/210/117/23
іменем України
16 лютого 2023 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської у складі:
головуючої судді: Скотар Р.Є.,
за участю секретаря судового засідання: Хмельницької Ю.В.,
розглянувши згідно з вимогами частини 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради про позбавлення батьківських прав, -
В провадженні судді перебуває вищевказана справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 (надалі - позивач) зазначає, що між ним та відповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2012 року шлюб розірвано. З цього часу відповідач не бачила дитину ні разу.
Відповідач не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров'я не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних чи інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. ОСОБА_2 покладених на батьків обов'язків не виконує не бере участі у вихованні доньки, не надає грошової допомоги. Дитина знаходиться повністю на утриманні позивача. Враховуючи викладене просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 13 липня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
В судове засідання призначене на 16 лютого 2023 року, сторони не з'явилися. Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні присутня не була, поза межами судового засідання 11 серпня 2022 року на електронну адресу суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає в повному обсязі. Крім того, до початку судового засідання 23 серпня 2022 року від представника ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, позов визнає у повному обсязі.
18 жовтня 2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 206, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконкому Металургійної районної у місті ради Кость Р.З. в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконавчим комітетом Мар'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 24 (а.с. 8).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є батьком а ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.10.2008 року (а.с. 12).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 квітня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.10-11).
Згідно Акту, складеного ТОВ «Комбінат благоустрою», за підписами сусідів по вулиці Олександра Васякіна від 23.08.2022 року ОСОБА_1 проживає разом із донькою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).
Згідно висновку виконкому Металургійної районної у місті ради, як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.09.2022 року, ураховуючи інтереси дитини та керуючись ст. 164 СК України виконком Металургійної районної у місті ради вважає можливим позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.35).
Відповідно до статті 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_2 не бажає приймати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні доньки.
Згідно приписів статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 №789-ХІІ, яка є частиною національного законодавства України у відповідності до статті 9 Конституції України, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також дитині забезпечується такий захист i піклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 червня 2021 року у справі № 758/9706/18 (провадження № 61-17898св20).
У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Також, при винесені рішення по суті спору, суд враховує, що позбавлення батьківських прав не є порушенням прав такого з батьків, оскільки згідно з ч. 1 ст. 168 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач не тільки ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню доньки, нехтує своїми батьківськими обов'язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не забезпечує належного харчування, медичного огляду, лікування, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальноприйнятих норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, а отже ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не проявляє батьківської турботи, але має реальну можливість виконувати такі обов'язки, а тому є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якійстадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
До початку розгляду справи по суті відповідач визнала позовні вимоги позбавлення її батьківських прав, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами 1,4 ст. 169 СК України встановлено, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Вказаними положеннями закону відповідачеві надано право на поновлення його батьківських прав у випадку доведення ним свого наміру та можливості здійснювати належним чином виховання та утримання свого сина (зокрема відбування ним покарання) та відповідності цього інтересам дитини.
Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи те, що позивач в позові не просить про стягнення аліментів на утримання дитини суд не вирішує питання про стягнення аліментів на дитину.
За таких обставин суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити та позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно з ч. 6 ст. 141, ст.142 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача у зв'язку з визнанням відповідачем позову, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 496,20 грн., а інші 50% (496,20 грн. відповідно) - компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 206, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Роз'яснити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав також неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2023 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 );
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 );
- третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (50069, м. Кривий Ріг, пр. Миру, буд.42).
Суддя: Р. Є. Скотар