21 лютого 2023 року справа № 580/6583/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
29 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсіїного віку ОСОБА_1 та скасувати рішення №231650001315 від 07.12.2022 про відмову в призначенні пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 04.09.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не взято до уваги те, що положенням ст. 55 Закону України№796-ХІІ право особи на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку пов'язано з фактом постійного проживання або роботи на забрудненій території.
Ухвалою суду від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що відповідач при розгляді звернення діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема зазначив, що необхідний страховий стаж, визначений ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку становить 24 роки.
Відповідно до розрахунку стажу обрахованого по 30.09.2013, страховий стаж ОСОБА_1 становить 21 рік 6 місяців 26 днів, що недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
До страхового стажу не зараховано періоди виплати допомоги по безробіттю з 29.10.2001 по 20.03.2002 та з 19.04.2002 по 26.05.2002 та період навчання на курсах з 20.03.2002 по 18.04.2002.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Згідно довідки ПАТ "Канівський маслосирзавод" №121 від 28.08.2013 ОСОБА_1 працювала на ПАТ "Канівський маслосирзавод" (м. Канів) лаборантом хіміко-бактеріологічного аналізу 3 розряду з 05.05.1986 (Наказ №35-к від 05.05.1986) по 12.05.1997 (Наказ №36-к від 12.05.1997). Дана обставина підтверджується довідкою виконавчого комітету Управління соціального захисту населення Канівської міської ради від 06.12.2022 №2138/05-20, доданою до позовної заяви.
За довідкою №2804 від 02.11.2022 ОСОБА_1 з 29.07.1997 по теперішній час постійно проживає в смт. Лисянка Черкаської області.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 м. Канів Черкаської області до 31.12.2014 було віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, смт. Лисянка Черкаської області - до четвертої зони посиленого радіологічного контролю.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.05.1993 (Категорія 4) ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає, або постійно працює на території посиленого радіологічного контролю.
01.12.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Заява про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №231650001315 від 07.12.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки необхідний страховий стаж, визначений ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку становить 24 роки.
Відповідно до розрахунку стажу обрахованого по 30.09.2013, страховий стаж ОСОБА_1 становить 21 рік 6 місяців 26 днів, що недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
До страхового стажу не зараховано періоди виплати допомоги по безробіттю з 29.10.2001 по 20.03.2002 та з 19.04.2002 по 26.05.2002 та період навчання на курсах з 20.03.2002 по 18.04.2002.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами абзацу тридцять шостого статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
В силу вимог частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV, зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - за наявності страхового стажу не менше 28 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено коло осіб, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які мають право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, зокрема:
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, пенсійний вік знижується на 4 роки* та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9;
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше З років, пенсійний вік знижується на 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років;
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік знижується на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5;
- особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями, пенсійний вік знижується на 2 роки.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Таким чином, для призначення пенсії страховий стаж, визначений ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку повинен становити 24 роки.
Як вбачається з рішення відповідача, страховий стаж позивача становить 21 рік 6 місяців 26 днів. Дана обставина й стала підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії №231650001315 від 07.12.2022.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що позивач не довів, а відповідач спростував правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для відмови у їх задоволенні.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позову та приписи статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО