про залишення позовної заяви без руху
21 лютого 2023 року справа № 580/1152/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/1152/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області (пл. Соборна 3, м. Словянськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
17.02.2023 вх.№5934/23 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про заробітну плату за період з 1988 по 1995 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату за період з 1988 по 1995 рік з дня призначення пенсії та здійснити виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Додатково просить стягнути з відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
У справі № 580/455/23 за позовом ОСОБА_1 в ухвалі без руху (суддя Гайдаш В.А.) зазначається ЄДРСР 108665155: з наданих позивачем документів, рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про заробітну плату за період з 1988 року по 1995 рік прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (від 21.12.2022 №053130000421) за правилами екстериторіальності, тобто позивачем у порушення КАС України не визначено вказаний орган у числі відповідачів та не надано також примірника позовної заяви з додатками для нього.
У справі № 580/456/23 за позовом ОСОБА_1 в ухвалі без руху (суддя Рідзель О.А.) зазначається ЄДРСР 108639616: позивач має надати суду доказ сплати судового збору у сумі 1073,60 грн на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаютьсязокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України). Позивач у позовній заяві зазначає місце знаходження відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області, що не відповідає реєстраційним відомостям ЄДР, адресі зазначеній на бланку листа-відповіді від 22.12.2021, код ЄДРПОУ не зазначений; альтернативні джерела щодо місцязнаходження відомі позивачеві не вказані.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України позивач не формує вимоги до обраних відповідачів, а також за наявного індивідуального акта згідно п.2 ч.1 ст.5 КАС України.
Обираючи спосіб захисту про визнання протиправними дії позивач не обирає формалізовані наслідки відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України з огляду на те, що формує позовну вимогу: зобов'язати здійснити перерахунок пенсії, позаяк відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2018 у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12.11.2019 у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог.
В обґрунтуванні позову позивач не зазначає про прийняте рішення - індивідуальний акт від 21.12.2022 відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецький області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 821/1438/17.
Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права просить, позаяк відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області у рішенні зазначив: довідка додана до заяви про перерахунок пенсії не підтверджена первинними документами та оформлена неналежним чином, позивач не визначив відповідні вимоги щодо наявного у додатках індивідуального акта - рішення від 21.12.2022.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Рішення, яке приймається суб?єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Позивач у позовній заяві визнає два відповідачі, проте усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України не формує вимог вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області і не визначає протиправність втручання у яке право позивача допустило Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Варто зазначити, що позивач формує вимоги, обираючи спосіб захисту, що не передбачений у частині 1 статті 5 КАС України, позаяк у разі протиправності дій - наслідок утриматися від дій, що не кореспондує вимозі «зобов'язання нарахувати та виплатити», позаяк це є різними способами захисту порушеного права, для кожного з яких встановлено окремих порядок реалізації.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Позивач має врахувати, що за кожну вимогу немайнового характеру має бути сплачений судовий збір у сумі 1073.6 грн (щодо індивідуального акта - рішення від 21.12.2022) та у разі обрання інших способів захисту - формування непохідних вимог (у контексті ст.5 КАС України з урахуванням п.19, п.23 ч.1 ст.4 КАС України).
Другу вимогу позивач формує: з дня призначення пенсії та просить здійснити виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум, проте про поважність причин не зазначає і докази на підтвердження не надає щодо розпоряджень/протоколів відповідача/відповідачів.
Для цілей застосування правил статті 122 КАС України «повинна була дізнатися» необхідно розуміти, зокрема у випадках, коли особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, що б дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали представник, працівники, партнери, близькі особи. Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 44, 45, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви в новій редакції оформленої з дотриманням вимог п.2, 4 ч.5 статті 160 КАС України та з обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права позивача/протиправного втручання кожним із відповідачів; обгрунтування обраного способу захисту згідно ст.5 КАС України з огляду на наявне рішення (індивідуальний акт), надання доказів на спростування/підтвердження зазначного у індивідуальному акті - рішенні від 21.12.2022: «що не підтверджена первинними документами та оформлена неналежним чином» з наданням власного звернення-заяви з додатками та розпискою про отримання; обгрунтовного клопотання про поновлення строку звернення до суду у контексті вимоги - з дня призначення пенсії.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА