Справа № 560/11678/22
іменем України
22 лютого 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
I. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Волочиському міжгосподарському комбікормовому заводі Волочиського району Хмельницької області з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року, а також з 4 травня 2003 року по 3 липня 2003 року та з 1 вересня 2003 року по 1 листопада 2003 року в фермерському господарстві "Оксана";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в Волочиському міжгосподарському комбікормовому заводі Волочиського району Хмельницької області з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року і з 4 травня 2003 року по 3 липня 2003 року та з й вересня 2003 року по 1 листопада 2003 року в фермерському господарстві "Оксана", та призначити пенсію по інвалідності, починаючи з часу звернення з відповідною заявою, тобто з 25 липня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області йому відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, до страхового стажу не зараховано періоди: з 28.06.1993 року по 14.07.1998 року на посаді інженера-механіка у Волочиському міжгосподарському комбікормовому заводі та з 04.05.2003 року по 03.07.2003 року, з 01.09.2003 року по 01.11.2003 року роботу у фермерському господарстві "Оксана". Вказує, що за спірні періоди роботи з 04.05.2003 року по 03.07.2003 року та з 01.09.2003 року по 01.11.2003 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховувалися страхові внески. Також зазначає, що у його трудовій книжці містяться відповідні записи про час і місце роботи відповідно до вимог законодавства.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.08.2022 року № 220350003510 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно із Законом № 1058-IV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (13 років).
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області також подало до суду відзив, у якому вказує, що на день звернення із заявою позивачу виповнилось 52 роки 06 місяців, страховий стаж склав 12 років 04 місяці 07 днів. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 28.06.1993 року по 14.07.1998 року, оскільки відомості про трудову діяльність за вказаний період до трудової книжки НОМЕР_1 внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомраці СРСР від 20.06.1974 № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58; з 04.05.2003 року по 03.07.2003 року, з 01.09.2003 року по 01.11.2003 року у фермерському господарстві "Оксана", оскільки відсутня інформація про сплату внесків на соціальне страхування до Пенсійного фонду України. Вважає рішення від 02.08.2022 року № 220350003510 правомірним і таким, що не підлягає скасуванню.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залучення третьої особи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями з паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 774961 від 27.01.2022 року ОСОБА_1 з 27.01.2022 року безтерміново встановлено третю групу інвалідності.
Позивач 25 липня 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.08.2022 року № 220350003510 у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю страхового стажу 13 років. У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 12 років 04 місяці 07 днів; до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 28.06.1993 року по 14.07.1998 року, оскільки відсутня назва підприємства у записі про прийняття на роботу та відсутня посада відповідальної особи, яка засвідчила запис про звільнення; з 04.05.2003 року по 03.07.2003 року, з 01.09.2003 року по 01.11.2003 року у фермерському господарстві "Оксана", оскільки відсутні дані про нарахований дохід та сплату внесків на соціальне страхування до Пенсійного фонду України.
Листом від 05.08.2022 року № 2200-0206-8/49785 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про прийняте рішення.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.06.1988 року ОСОБА_1 :
- з 28.06.1993 року по 14.07.1998 року - працював інженером-механіком (записи № 8, № 9);
- 04.05.2003 року - зарахований на сезонну роботу (просапування цукрових буряків) ФГ "Оксана" (запис № 10);
- 03.07.2003 року - звільнений по закінченню сезонної роботи (просапування цукрових буряків) (запис № 11);
- 01.09.2003 року - зарахований на сезонну роботу (збирання цукрових буряків) на землях ФГ "Оксана" (запис № 12);
- 01.11.2003 року - звільнений по закінченню сезонної роботи (збирання цукрових буряків) (запис № 13).
Позивач, вважаючи порушеним його право на пенсійне забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Приписами статті 32 Закону № 1058-IV передбачено, що особи, яким установлено ІІІ групу інвалідності, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією у віці від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Отже, обов'язковими умовами для призначення пенсії по інвалідності, відповідно до вказаної вище норми, у випадку встановлення інвалідності ІІІ групи, є вік - від 52 років до 55 років та 13 років страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина перша статті 56 Закону № 1788-XII).
Судом встановлено, що позивач у віці 52 роки 06 місяців 25 липня 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.08.2022 року № 220350003510 у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 28.06.1993 року по 14.07.1998 року, оскільки відсутня назва підприємства у записі про прийняття на роботу та відсутня посада відповідальної особи, яка засвідчила запис про звільнення; з 04.05.2003 року по 03.07.2003 року, з 01.09.2003 року по 01.11.2003 року у фермерському господарстві "Оксана", оскільки відсутні дані про нарахований дохід та сплату внесків на соціальне страхування до Пенсійного фонду України.
Отже, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії по інвалідності стала відсутність необхідного страхового стажу через, по-перше, незарахування відповідачем періоду роботи з 28.06.1993 року по 14.07.1998 року у зв'язку із відсутністю назви підприємства у записі про прийняття на роботу та посади відповідальної особи, яка засвідчила запис про звільнення у трудовій книжці, по-друге, періодів з 04.05.2003 року по 03.07.2003 року, з 01.09.2003 року по 01.11.2003 року у зв'язку з відсутністю даних про нарахований дохід та сплату внесків на соціальне страхування до Пенсійного фонду України.
Суд критично оцінює доводи відповідачів щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року через відсутність назви підприємства у записі трудової книжки про прийняття на роботу та посади відповідальної особи, яка засвідчила запис про звільнення з огляду на таке.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Разом із тим, Верховним Судом у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.
Вказане дає підстави для висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією, а отже, й не може впливати на її особисті права. Відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки не може бути беззаперечною підставою для відмови у призначенні пенсії, чи неврахуванні відповідних періодів під час обрахунку страхового стажу, що впливає на її розмір.
Трудова книжка позивача містить необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості дату прийняття позивача на посаду, назву посади, дані про реквізити наказу про прийняття на роботу (номер наказу, число і місяць його видачі) та звільнення з роботи, печатки підприємства. Ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження страхового стажу позивача.
З огляду на вищевказане, записи трудової книжки позивача підтверджують його роботу у період з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року.
Щодо права позивача на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 04 травня 2003 року по 03 липня 2003 року та з 01 вересня 2003 року по 01 листопада 2003 року в фермерському господарстві "Оксана", суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та / або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як уже зазначалося вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка.
Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки позивача, останній у періоди з 04 травня 2003 року по 03 липня 2003 року та з 01 вересня 2003 року по 01 листопада 2003 року працював у фермерському господарстві "Оксана".
Згідно зі статтею 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17.
Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання фермерським господарством "Оксана" обов'язку щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи у вказаному господарстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17.
Таким чином, відсутність у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для незарахування періодів роботи позивача з 04 травня 2003 року по 03 липня 2003 року та з 01 вересня 2003 року по 01 листопада 2003 року у фермерському господарстві "Оксана" та заробітної плати у вказані періоди при обрахунку пенсії.
Таким чином, враховуючи вищевказане, стаж позивача, що обрахований відповідачем, не в повній мірі відповідає записам трудової книжки та наданим документами щодо періодів трудової діяльності (зайнятості), а тому наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року, з 04 травня 2003 року по 03 липня 2003 року, з 01 вересня 2003 року по 01 листопада 2003 року.
Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії по інвалідності після досягнення 52 років та за наявності страхового стажу, з урахуванням спірного, понад 13 років, він має право на вказану пенсію.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стражу спірних періодів та у призначенні пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.08.2022 року № 220350003510, суд вважає, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід визнати таке рішення протиправним та скасувати його.
Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року, а також з 04 травня 2003 року по 03 липня 2003 року та з 01 вересня 2003 року по 01 листопада 2003 року, оскільки рішенням від 02.08.2022 року № 220350003510, відповідно до якого у зарахуванні вказаних періодів було відмовлено, уже скасовано. Тобто порушені права позивача у цій частині вже захищені.
З огляду на зазначене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року, з 04 травня 2003 року по 03 липня 2003 року, з 01 вересня 2003 року по 01 листопада 2003 року та призначити пенсію по інвалідності з 25 липня 2022 року.
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.08.2022 року № 220350003510 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 28 червня 1993 року по 14 липня 1998 року, з 04 травня 2003 року по 03 липня 2003 року, з 01 вересня 2003 року по 01 листопада 2003 року та призначити пенсію по інвалідності з 25 липня 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 22 лютого 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54020 , код ЄДРПОУ - 13844159)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап