Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
16 лютого 2023 року № 520/22740/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
представника відповідача - Терещенка Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-581-17У від 08.04.2021 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 16989,04 грн.
В обґрунтування позову вказано, що вимога ГУ ДФС України у Харківській області №Ф-581-17У від 08.04.2021 року є протиправною та такою, що порушує права позивача, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. При цьому, позивачем зазначено, що оскаржувана вимога про сплату боргу недоїмки фактично була пред'явлена відповідачем повторно, всупереч рішенню суду у справі №520/7616/2020, яким зокрема було визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС в Харківській області №Ф-581-17 від 07.06.2017 року про сплату (недоїмки) в сумі 24240,50 грн. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.11.2021 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору по адміністративній справі № 520/22740/21 до ухвалення судом рішення по справі.
Ухвалою суду від 10.11.2021 року, зокрема, прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом, замінено відповідача Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП - 43983495; адреса вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057).
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача вказано, що за період з 01.10.2013 року по 30.04.2017 року позивачем ігнорувалась сплата єдиного внеску, незважаючи на те, що нарахування сум здійснювалась ним самостійно. З огляду на вказані обставини станом на 30.04.2017 року заборгованість позивача з єдиного внеску склала 24240,50 грн. З огляду на вказані обставини було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 08.04.2021 року №Ф-581-17 у розмірі 16989,04 грн. У порядку виконавчого провадження протягом 2018 - 2021 років відбувалось примусове стягнення суми недоїмки з єдиного внеску. В той же час, рішенням суду по справі №520/7616/2020 було скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 05.03.2021 року №0006565105 у розмірі 7053,51 грн. Проте, одночасне скасування вказаним судовим рішенням вимоги про сплату боргу (недоїмки) не скасовує нарахувань з єдиного внеску, які підлягають сплаті.
Позивач в судове засідання, призначене на 16.02.2023 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду позивачем було подано заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 29.09.2000 року до 19.01.2017 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець, з 01.01.2012 року був платником єдиного податку (2 група, ставка 20 відсотків) на спрощеній системі оподаткування, з 01.02.2017 року позивач виключений з реєстру платників єдиного податку з 01.02.2017.
Вид діяльності за КВЕД - 52.42.0 - роздрібна торгівля одягом, 72.50.1 - ремонт і технічне обслуговування офісної техніки, 72.50.2 - ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки, 52.48.1 - роздрібна торгівля офісними та комп'ютерними устаткуванням (основний).
Під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що станом на 01.10.2013 до органу доходів і зборів Пенсійним фондом України було передано інформацію про стан розрахунків платників єдиного внеску (недоїмка / переплата). Згідно з відомостями інтегрованої картки позивача, передано борг з єдиного внеску, який станом на 31.12.2012 складав 6960,48 грн. Вказана заборгованість виникла у результаті несплати позивачем нарахованих Пенсійним фондом України сум єдиного внеску, зокрема: за 2012 рік - у розмірі 4572,42 грн., за 1 квартал 2013 року - у розмірі 1194,03 грн., за 2 квартал 2013 року - у розмірі 1194,03 грн. Також, в подальшому, за 3 квартал 2013 року позивачу було нараховано єдиного внеску у розмірі 1194,03 грн., за 1 - 4 квартали 2014 року - нараховано єдиного внеску у розмірі 5022,52 грн., за 1 - 4 квартали 2015 року - нараховано єдиного внеску у розмірі 5127,32 грн., за 1 - 4 квартали 2016 року - нараховано єдиного внеску у розмірі 4242,15 грн., в 2017 році - нараховано єдиного внеску у розмірі 1694,00 грн. Отже, як вказано представником відповідача, борг позивача на дату припинення підприємницької діяльності, тобто 19.01.2017 року, складав - 24240,50 грн.
У наданих до суду поясненнях представником відповідача було вказано на обставини того, що за період з 01.10.2013 по 30.04.2017 року позивачем взагалі ігнорувалась сплата єдиного внеску, незважаючи на те, що нарахування сум здійснювалося самостійно позивачем.
У період 2018 - 2021 років виконавчою службою стягнуто борг у примусовому порядку, а саме в 2018 році - 853,17 грн, в 2019 році - 2090,08 грн, в 2021 році - 3664,92 грн, в 2021 році - 643,28 грн.
Контролюючим органом було нараховано штрафну санкцію у розмірі 294,35 грн. та пеню 6759,16 гривні, у зв'язку з чим сформовано рішення про застосування штрафної санкції та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 05.03.2020 № 0006565105.
В той же час, позивачем у позовній заяві було вказано, що 23 червня 2017 року ним було отримано вимогу № Ф-581-17 від 07.06.2017 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 24240,50 грн. та податкову вимогу №Ф-665-23 від 07.06.2017 року про сплату податкового боргу в сумі 1327,65 грн.
Вважаючи отриману вимогу та рішення про застосування штрафної санкції та пені протиправними, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із відповідним позовом.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 у справі 520/7616/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення - задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення № 0006565105 Головного управління ДПС у Харківській області від 05 березня 2020 року про сплату штрафу в сумі 294,35грн та пені в сумі 6759,16грн., а всього у розмірі 7053,51 грн.; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ф-581-17 від 07.06.2017 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 24240,50 грн.; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-665-23 від 07.06.2017 року про сплату податкового боргу в сумі 1327,65грн.; стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43143704) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року по справі № 520/7616/2020 залишено без змін.
Приписами ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини, які було встановлено в рамках розгляду справи №520/7616/2020, не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.
Представником відповідача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що на виконання вимог зазначеного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020, рішення від 05.03.2020 № 0006565105 у розмірі 7053,51 грн є скасованим та проведені відповідні коригування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного борг позивача за даними контролюючого органу станом на 08.04.2021 року склав 16989,04 грн.
Так, під час розгляду справи було встановлено, що відповідачем 08.04.2021 року було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-581-17У від 08.04.2021 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 16989,04 грн.
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про повернення примусово стягнених коштів.
Листом Головного управління ДПС у Харківській області від 12.04.2021 року №14647/6/20-40-24-07-20 за результатом розгляду заяви позивача було повідомило останнього про те, що скасування вимог не скасовує суму недоїмки по суті.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як передбачено положеннями абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
При цьому, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 4 статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до положень ч.ч. 5 та 7 ст.9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Відповідно до ч.13 ст.9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як передбачено п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою.
Приписами ч.1 ст.25 Закону № 2464-VI визначено, що рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно із положеннями ч.3 ст.5 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Як передбачено положеннями п.1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, (далі Інструкція №449) до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Як передбачено положеннями п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Під час судового розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що до складу спірної у даній вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-581-17У від 08.04.2021 року про сплату боргу недоїмки у розмірі 16989,04 грн. включено суми наявного у позивача за даними контролюючого органу боргу зі сплати єдиного внеску за 2012 рік - у розмірі 4572,42 грн., за 1 квартал 2013 року - у розмірі 1194,03 грн., за 2 квартал 2013 року - у розмірі 1194,03 грн., за 3 квартал 2013 року - у розмірі 1194,03 грн., за 1 - 4 квартали 2014 року - у розмірі 5022,52 грн., за 1 - 4 квартали 2015 року - у розмірі 5127,32 грн., за 1 - 4 квартали 2016 року - у розмірі 4242,15 грн., в 2017 році - у розмірі 1694,00 грн., з урахуванням стягнутого у примусовому порядку боргу в 2018 році - 853,17 грн, в 2019 році - 2090,08 грн, в 2021 році - 3664,92 грн, в 2021 році - 643,28 грн.
Водночас, в рамках розгляду даної справи представником відповідача було також повідомлено суду про те, що відповідно до підсистеми Інформаційної системи «Податковий блок» в автоматичному режимі у 2017 році нараховано єдиний внесок: за 4 квартал 2016 року по строку сплати 19.01.2017 в сумі 990 грн. (за жовтень, листопад, грудень 2016 року); за 1 квартал 2017 року по строку сплати 19.04.2017 в сумі 704 грн. (за січень 2017 року).
Також, як зазначено представником відповідача 24.06.2020 року в інтегрованій картці платника позивачу було нараховано єдиний внесок у сумі 4572,42 грн. помилково, так як проведено державну реєстрацію припинення 19.01.2017 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи було встановлено, що службовим листом від 19.04.2021 № 331/20-40-24-07-23 здійснено коригування інтегрованої картки платника та знято неправомірне нарахування єдиного внеску у сумі 4572,42 грн.
Як повідомлено суду представником відповідача, зазначене корегування призвело до зменшення боргу минулих років у порядку почергового його погашення, а саме: нарахування єдиного внеску № 636467 від 21.10.2013 терміном сплати 21.10.2013 на суму залишку несплаченого боргу 903,06 грн.; нарахування єдиного внеску № 661740/ev від 20.01.2014 терміном сплати 20.01.2014 на суму 1218,67 грн.; нарахування єдиного внеску № 3361177/ev від 22.04.2014 терміном сплати 22.04.2014 на суму 1267,95 грн.; нарахування єдиного внеску № 4125597/ev від 21.07.2014 терміном сплати 21.07.2014 на суму 1182,75 грн., що підтверджується роздруківками облікової картки платника податків.
Також, зі змісту наданих до суду доказів встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/7616/2020 від 01.10.2020 року 17.03.2021 року в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 було внесено зазначене рішення, що призвело до зменшення суми загальної заборгованості по єдиному соціальному внеску на суму 7053,51 грн., тобто штрафу та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.
Представником відповідача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що до у вимоги від 08.04.2021 №Ф-581-17У про сплату боргу по єдиному соціальному внеску будь-які штрафні санкції та пеня відсутні.
Вказані обставини, як зазначено представником відповідача, призвели до того, що контролюючий орган звернувся до органу Державної виконавчої служби із заявою за вих. № 11883/5/20-40-13-05 про відкриття виконавчого провадження та стягнення заборгованості згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-581-17У від 08.04.2021 на суму залишку 16989,04 грн.
Відтак, звернення контролюючого органу до виконавчої служби, як зазначає представник відповідача, відбулось вже після проведення всіх коригувань на узгоджену суму заборгованості, а отже залишок несплаченої суми по вимоги від 08.04.2021 №Ф-581-17У про сплату боргу по єдиному соціальному внеску складає 16989,04 грн. - лише основний платіж, який правомірно нараховано та є узгодженим.
Відповідно до листа Лозівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області №74/20-40-24-16-23 від 26.01.2023 року за даними інформаційної системи «Податковий блок» за період з 21.10.2013 року по 19.04.2017 року в ІКП платника ОСОБА_1 (рнкопп НОМЕР_1 ) за кодом платежу 710400 обліковувався борг з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 16989,04 грн., який виник за строками сплати: 21.10.2013 року у сумі 903,06 грн.; 20.01.2014 року у сумі 1218,67 грн.; 22.04.2014 року у сумі 1267,95 грн.; 21.07.2014 року у сумі 1267,95 грн.; 20.10.2014 року у сумі 1267,95 грн.; 20.01.2015 року у сумі 1267,95 грн.; 20.04.2015 року у сумі 1267,95 грн.; 20.07.2015 року у сумі 1267,95 грн.; 19.10.2015 року у сумі 1323,47 грн.; 19.01.2016 року у сумі 1434,51 грн.; 19.04.2016 року у сумі 909,48 грн.; 19.07.2016 року у сумі 941,16 грн.; 19.10.2016 року у сумі 957,00 грн; 19.01.2017 року у сумі 990,00 грн.; 19.04.2017 року у сумі 704,00 грн.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що зі змісту судового рішення по справі №520/7616/2020 встановлено, що за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 позивачем сплачено ЄСВ в повному обсязі, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 та ОК-7.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що суми недоїмки за період з 01.01.2013 року до 31.12.2014 року, що по строкам сплати становить 21.10.2013 року у сумі 903,06 грн., 20.01.2014 року у сумі 1218,67 грн., 22.04.2014 року у сумі 1267,95 грн., 21.07.2014 року у сумі 1267,95 грн., 20.10.2014 року у сумі 1267,95 грн., 20.01.2015 року у сумі 1267,95 грн. (сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по строку сплати 20.01.2015 року нарахована за четвертий квартал 2014 року), мають бути виключені зі складу недоїмки, врахованої під час формування вимоги Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-581-17У від 08.04.2021 року.
Таким чином, вимога Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-581-17У від 08.04.2021 року про сплату боргу (недоїмки) підлягає скасуванню на суму недоїмки 7193,53 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що ухвалою суду від 10.11.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправною та скасування вимоги - задоволено; забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги №Ф-581-17У від 08.04.2021 року про сплату боргу (недоїмки) про стягнення 16989,04 грн заборгованості з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №66703811, яке відкрито державним виконавцем Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з виконання вказаної вимоги, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/22740/21; заявник (стягувач): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; податковий номер: НОМЕР_1 ); відповідач (боржник): Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057); строк пред'явлення ухвали до виконання до "10" листопада 2024 року.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-581-17У від 08.04.2021 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 7193 (сім тисяч сто дев'яносто три) грн. 53 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текс рішення виготовлено 21 лютого 2023 року.
Суддя Мельников Р.В.