Справа № 500/5/23
21 лютого 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг в сумі 20154,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 20154,90 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, нарахованих податковим органом податковим повідомленням-рішенням за результатами перевірки. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05.01.2023 ОСОБА_1 отримав 30.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.34).
Відповідач у строк встановлений судом та станом на 21.02.2023 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно з довідки Головного управління ДПС у Тернопільській області за відповідачем станом на 28.10.2022 рахується податковий борг по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 20154,90 грн. (а.с.6), що також підтверджується розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу (а.с.7), розрахунком пені (а.с.8) та відображений в інтегрованій картці платника податків (а.с.19-22).
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, податковий борг виник у зв'язку з несплатою платником податків штрафу у розмірі 4647,90 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням №0016305205 від 24.09.2020 (а.с.12-13), винесеного на підставі акта перевірки №2910/19-00-52- 05/2628906370 від 29.07.2020 (а.с.14-18), а також пені у розмірі 15507,00 грн.
Таке податкове повідомлення-рішення не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не були сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми "Ф" від 04.08.2014 №1251-25 (а.с.10), яка вручена відповідачу 11.08.2014 (а.с.11). Вказані заходи не призвели до сплати відповідачем податкового боргу. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В силу приписів п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пп.168.2.1 п. 168.2. ст.168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Платник податку на доходи фізичних осіб - підприємців, у відповідності до пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України, зобов'язаний протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку.
Згідно із п.126.1 ст.126 ПК України (в редакції, що діяла на момент встановлення порушення), уразі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування визначене контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання у сумі 20154,90 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 20154,90 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову. Оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні штрафи застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 20154 (двадцять тисяч сто п'ятдесят чотири) гривні 90 (дев'яносто) копійок по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на р/р UA468999980333129341000019775, код одержувача 37977599, МФО 899998, банк одержувача ГУК у Тернопільській області Кременецька ОТГ, код бюджетної класифікації 11010500.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 лютого 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - ОСОБА_1 (місце проживання: Горинка, Кременецький район, Тернопільська область, 47042, РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мандзій О.П.