Справа № 500/4499/22
20 лютого 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи: Тернопільський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України , ОСОБА_2 , Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи: Тернопільський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:
визнати протиправними дії Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо залучення під час військового стану для потреб збройних Сил України належного на праві власності ОСОБА_1 автомобіля ЗИЛ - 131, д.н.з. НОМЕР_1 ;
зобов'язати Тернопільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повернути ОСОБА_1 автомобіль ЗИЛ - 131, д.н.з. НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при вилученні належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля ЗИЛ - 131, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідачем допущено ряд порушень, зокрема: відсутність розпорядження голови місцевої адміністрації щодо залучення вилученого автомобіля під час воєнного стану для потреб військових формувань Збройних Сил України, в тому числі щодо використання автомобіля Тернопільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для перевезення особового складу, а також виконання першочергових завдань; неналежне оформлення часткового наряду №323 від 07.03.2022 щодо доставки даного автомобіля в Тернопільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки; неналежне складення акту приймання-передачі транспортного засобу - автомобіля Тернопільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки; не визначення вартості автомобіля на момент вилучення; неправомірне визначення вартості та оцінка автомобіля станом на 26.04.2022.
На думку позивача, оскільки відповідачем не дотримано процедури залучення транспортного засобу транспортного засобу під час мобілізації, транспортний засіб ЗИЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 підлягає поверненню, що слугувало підставою звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, 29.12.2022 Тернопільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, 07.03.2022 за №323 виданий наряд на поставку техніки автомобіль вантажний ЗИЛ-131 та отриманий під підпис індивідуальний власник ОСОБА_1 . В даному наряді зазначено, що вантажний автомобіль необхідно поставити за адресою АДРЕСА_1 . Розпорядженням голови Підгаєцької районної державної адміністрації №М-07ДСК від 05.12.2016 затверджено ліміти безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки у підприємств, установ, організацій для комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань мобілізації та у воєнний час. Тобто затвердження зведеного наряду, де внесено бортовий вантажний автомобіль ЗИЛ-131, власником якого являється ОСОБА_1 . В графах наряду не передбачено внесення номерних знаків вилученого транспортного засобу. Оскільки даний автомобіль передбачався для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань, а саме виконання поставлених мобілізаційний завдань перед сьомим відділом Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тому в наряді та акті прийому - передачі його начальника визначено уповноваженою особою військового командування. При цьому, балансова вартість зі слів позивача не зазначалася, жодних документів на підтвердження балансової вартості даного автомобіля надано також не було.
За вказаних обставин, відповідач вказує про залучення належного позивачу транспортного засобу відбулось у визначеному законом порядку під час мобілізації, в період воєнного стану, та у порядку залучення транспортних засобів і техніки до виконання військово-транспортного обов'язку. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний, призначений в команду сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з 07.03.2022 призваний на військову службу із запасу, про що свідчать витяги з наказу начальника Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.03.2022 №47 та від 17.03.2022 №57 (а.с.9, 10).
Згідно з витягом з наказу начальника Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.11.2022 №295 солдат ОСОБА_1 , водій роти охорони сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, увільнений від займаної посади і призначений наказом начальника Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15.11.2022 №65-рс водієм-електриком радіостанції польового вузла зв'язку 16 окремого стрілецького батальйону, вважається таким, що 16.11.2022 справи і посаду здав (а.с.20).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 24.07.2015, транспортний засіб ЗИЛ-131 д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.18).
07.03.2022 Тернопільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виданий наряд №323 на поставку на протязі двох годин з моменту отримання техніки - автомобіль вантажний ЗИЛ-131 за адресою АДРЕСА_1 , який отриманий під підпис ОСОБА_1 (а.с.11).
Залучення в межах виконання військово-транспортного обов'язку належного позивачу транспортного засобу оформлено актом приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 07.03.2022, який підписано ОСОБА_1 та начальником сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ОСОБА_3 , а також скріплений печаткою (а.с.13).
За поданням начальника Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.04.2022 за №2160, Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено експертне дослідження та відповідно до висновку від 27.04.2022 №ЕД-19/120-22/3981-АВ визначено середню ринкову ціну автомобіля ЗИЛ-131, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент огляду 47260,00грн. (а.с.16-19).
Не погоджуючись із діями відповідача щодо залучення під час мобілізації для потреб збройних Сил України належного на праві власності транспортного засобу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій (бездіяльності) відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
За визначенням наведеним у ст.1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 3543-XII військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
Згідно з ч.2 ст.6 Закон № 3543-XII порядок виконання військово-транспортного обов'язку визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом.
За приписами абз.2 ч.1 ст.22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані: надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Отже, чинним законодавством встановлений військово-транспортний обов'язок власників транспортних засобів з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період забезпечувати транспортними засобами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 №1921 затверджено Положенням про військово-транспортний обов'язок (далі - Положення №1921).
Це Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації (п.1 Положення №1921).
Згідно п.2 Положення №1921 частковий наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Громадянам - власникам транспортних засобів частковий наряд надається у разі введення правового режиму воєнного стану.
Відповідно до п.3 Положення №1921 під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.
Згідно п.5 Положення №1921 посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов'язку відповідно до закону.
Пунктом 6 Положення №1921 встановлено, що військово-транспортний обов'язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.
Згідно з п.7 Положення №1921 військово-транспортний обов'язок виконується: в мирний час - шляхом проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком транспортних засобів і техніки та завчасним забезпеченням їх мобілізаційної готовності відповідно до визначених завдань; в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.
Відповідно до п.10 Положення №1921 завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та доводяться до відома:
керівників підприємств, установ та організацій у мирний час - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних зведених нарядів;
керівників підприємств, установ та організацій під час мобілізації - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних часткових нарядів;
громадян - власників транспортних засобів під час мобілізації у разі введення правового режиму воєнного стану - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення часткових нарядів.
Згідно п.27 Положення №1921 залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 і 5.
Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.
Відповідно п.28 Положення №1921 в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).
За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.
Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснили таке залучення (п.30 Положення № 1921).
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" (затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
У ст.8 цього Указу встановлено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.
Судом встановлено, що 07.03.2022 Тернопільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виданий наряд №323 на поставку на протязі двох годин з моменту отримання техніки - автомобіль вантажний ЗИЛ-131 за адресою АДРЕСА_1 , який отриманий під підпис позивачем.
Як вже було зазначено, відповідно до п.10 Положення №1921 завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та доводяться до відома, зокрема, громадян - власників транспортних засобів під час мобілізації у разі введення правового режиму воєнного стану - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення часткових нарядів.
Розпорядженням голови Підгаєцької районної державної адміністрації №М-07ДСК від 05.12.2016 затверджено ліміти безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки у підприємств, установ, організацій для комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань мобілізації та у воєнний час, тобто затверджено зведений наряду, де внесено бортовий вантажний автомобіль ЗИЛ-131, власником якого являється ОСОБА_1 .
Суд відхиляє твердження позивача про протиправність наряду від 07.03.2022 №323, позаяк такий містить підпис начальника сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також скріплений печаткою.
Дослідженням вказаного наряду також з'ясовано, що в графах наряду не передбачено внесення номерних знаків вилученого транспортного засобу, а відтак посилання позивача з даного приводу є безпідставними.
У спірних правовідносинах залучення під час мобілізації належного позивачу транспортного засобу оформлено актом приймання-передачі від 07.03.2022, який підписано позивачем та начальником сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ОСОБА_3 , а також скріплений печаткою.
Враховуючи те, що даний автомобіль передбачався для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань, а саме виконання поставлених мобілізаційний завдань перед сьомим відділом Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тому в наряді та акті прийому-передачі уповноваженою особою Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підставно визначено начальника сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд наголошує, що вилучення техніки за нарядом відбулось саме з відома та за відсутності на день передавання незгдоди позивача. До увільнення 16.11.2022 від займаної посади водія роти охорони сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач в складанні наряду від 07.03.2022 №323 та акта приймання-передачі від 07.03.2022, жодних порушень, в тому числі вимог Положення про військово-транспортний обов'язок, не вбачав.
Водночас, за поданням начальника Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.04.2022 за №2160, Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено експертне дослідження та відповідно до висновку від 27.04.2022 №ЕД-19/120-22/3981-АВ визначено середню ринкову ціну автомобіля ЗИЛ-131, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент огляду 47260,00 грн.
Всі необхідні відомості, в тому числі про технічний стан автомобіля на момент проведення оцінки та залучення до виконання військово-транспортного обов'язку, внесено до експертного висновку.
Натомість в матеріалах справи відсутні будь-які документи позивача на підтвердження вартості вилученого транспортного засобу, в тому числі про набуття права власності на цей автомобіль, а відтак твердження про заниження його середньої ринкової вартості є суб'єктивними.
Формальні ж помилки при оформленні документів, які дають можливість ідентифікувати особу та її майно, не можуть слугувати єдиною підставою для визнання протиправними дії відповідача щодо залучення в межах виконання військово-транспортного обов'язку, належного позивачу транспортного засобу, та повернення в умовах воєнного стану.
Що стосується посилань позивача на порушення його права власності на автомобіль ЗИЛ-131, реєстраційний номер НОМЕР_1 , то суд їх до уваги не приймає, оскільки транспортний засіб позивача був підставно залучений у користування сьомого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в порядку виконання військово-транспортного обов'язку під час мобілізації на підставі ст.6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що залучення відповідачем під час мобілізації належного позивачу транспортного засобу проведено у відповідності до вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Положення про військово-транспортний обов'язок, а оскаржувані дії відповідають вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
В той же час, Президентом України не приймалось жодних рішень про повну демобілізацію - провадження комплексу заходів, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, тому у відповідача відсутні правові підстави для повернення позивачу належного йому транспортного засобу.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваних дій, про що описано вище.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи:Тернопільський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 лютого 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Тернопільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 5, м. Тернопіль, 46027, код ЄДРПОУ: 26629468);
третя особа:
- Тернопільський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Степана Будного, 48,м. Тернопіль,46027, код ЄДРПОУ: 24524727)
- ОСОБА_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , )
- Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження/місце проживання: вул. Січових Стрільців, 2,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ: 07704709) .
Головуючий суддя Мандзій О.П.