Рішення від 13.02.2023 по справі 500/4341/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4341/22

13 лютого 2023 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2022 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. 02.06.2022 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву від 24.05.2022 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 192250005810, оскільки відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці.

Позивач вважає рішення пенсійного органу протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.12.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 23.12.2022. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Страховий стаж позивача становить 35 років 03 місяці 20 днів.

За результатами розгляду поданих документів до страхового стажу не зараховано періоди:

- навчання з 01.09.1987 по 26.06.1990, згідно з дипломом НТМ997104 від 30.06.1990, оскільки даний період перетинається з періодом проходження строкової військової служби.

Для зарахування даного періоду необхідно надати уточнюючу довідку щодо періоду навчання за денною формою.

До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи:

- з 22.08.1995 по 31.05.1999 на посаді “газорізчика” у ВАТ “Козівський цукровий завод” згідно з довідкою архівної установи від 11.05.2022 № 182/03- 05:

- протягом серпня 2002 року - грудня 2008 року на посаді “електрозварника” в ТОВ “Козова-Цукор” згідно з довідками архівної установи від 11.05.2022 № 183/03-05, № 184/03-05, № 186/03-05, № 187/03-05,№ 188/03- 05, № 189/03-05.

Довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи за Списком №2, за вищевказані періоди, за формою відповідно до додатку 5 пункту 20 Порядку № 637 не надано. Інформація щодо стану підприємства на сьогоднішній день відсутня.

Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2.

Ухвалою суду від 04.01.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

24 січня 2023 року ухвалою суду було продовжено строк розгляду справи до 13 лютого 2023 року та надано час для подання відзиву Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 13.02.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

24 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду. України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п.2.4.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 02.06.2022 №192250005810 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 16.06.2022 №1900-0208-8/16599 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії.

До пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зараховано періоди роботи:

- з 22.08.1995 по 31.05.1999 на посаді “газорізчика” у ВАТ “Козівський цукровий завод” згідно з довідкою архівної установи від 11.05.2022 № 182/03- 05;

- протягом серпня 2002 року - грудня 2008 року на посаді “електрозварника” в ТОВ “Козова-Цукор” згідно з довідками архівної установи від 11.05.2022 № 183/03-05, № 184/03-05, № 186/03-05, № 187/03-05,№ 188/03- 05, № 189/03-05.

Не погодившись із даним рішенням пенсійного органу, так як позивач вважає його протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Згідно до ч.І ст. 24 Закону №1058-ІУ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно до ч.2 ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004р. застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до п.2 ст. 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Тобто, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 розділом XXXII "Загальні професії" передбачені посади: газозварники та їх підручні; зварники аргонної і атомно-вуглецевої зварки та електрозварники та їх підручні.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМ України від 11.03.1994 №162 розділом XXXIII "Загальні професії" передбачені посади: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМ України від 16.01.2003 №36 розділом XXXIII "Загальні професії" передбачена посада електрогазозварники, зайняті на різанням та і ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

А також розділом XIII "Електростанції, Паросилове господарство" позиція 13а передбачена посада машиніста парової турбіни

Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. ПКМ України від 24.06.2016 №461, розд. XXXIII "Загальні професії (у всіх галузях господарства)” передбачені посади - електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку №637.

Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ постановою КМ України від 12.08.1993р. №637 затв. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки і? наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.

Підставою відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 , викладеної у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №1900- 0208-8/16599 від 16.06.2022р., була відсутність необхідного спеціального стажу -12 років 06 місяців на роботах із шкідливими важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. Кабінетом Міністрів України.

Згідно із записами трудової книжки позивач працював в Козівському цукровому заводі, підприємство ліквідоване, в період з 22 серпня 1995р. (наказ №62) на посаді газорізчика ТЕЦ в подальшому 01.05.1996р. (наказ №20-о) присвоєний 3 розряд електрозварювальника , 30.01.1997р. Державне підприємство «Козівський цукровий завод» перетворено на ВАТ «Козівський цукровий завод» і 01.09.1997р. (наказ №82-о) присвоєний 4 розряд електрозварювальника і був звільнений у зв'язку з переведенням в ДП «Козова» ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс» 01 червня 1999р. ( наказ №27), що становить разом 3 роки 9 місяців 23 дня, роботи на посаді електрозварювальника, що підтверджується записами в трудовій книжці серія НОМЕР_1 , та протягом серпня 2002- 2008р..и на посаді «електрозварника» в ТОВ Козова-Цукор, який не зарахований Відповідачем оскільки, як вважає Відповідач у листі за №1900-0208-8\16599 від 16.06.2022р., відсутня довідка що підтверджує пільговий характер роботи за Списком №2 яку Позивач ненадав.

А також Відповідач у відмові в призначенні пенсії вказує, що навчання з 01.09.1987 по 26.06.1990 згідно з дипломом НОМЕР_2 від 30.06.1990р. перетинаються з періодом проходження військової служби Позивачем. Дані твердження Відповідача є безпідставними та спростовуються записом №3 в трудовій книжці серія НОМЕР_1 (з 16 червня 1986р. до 05 травня 1988р) та підтверджується записами у військовому квитку серія НОМЕР_3 (з 16 червня 1986р. до 05 травня 1988р), що спростовує обґрунтування незарахування даного періоду навчання та проходження військової служби Позивачем.

Згідно із ч.І ст. 101 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затв. Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.

Порядком №22-1 установлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.

Такий підхід узгоджується із ч.І ст. 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо не зарахування до страхового стажу з підстав неналежного оформлення довідок про підтвердження наявного трудового стажу позивача.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також суд зазначає, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018р. у справі №754/14898/15-а. звернув увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахував, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці

А також така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише у випадку якщо записи у трудовій книжці не відповідають вимогам чинного на момент їх внесення законодавства, то орган пенсійного фонду повинен вживати заходи з метою перевірки відповідних відомостей, а не покладати тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав на позивача.

Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 у справі №535/103/17, від 27.03.2020 у справі №607/1266/17, від 04.02.2021 у справі №127/16643/17 зазначив, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 №17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією.

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства України вважаю дії Відповідача щодо не зарахування вищевказаного періоду роботи Позивача до пільгового стажу протиправними та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу позивача період роботи з 22 серпня 1995р. (наказ №62) на посаді газорізчика ТЕЦ в подальшому 01.05.1996р. (наказ №20-о) присвоєний 3 розряд електрозварювальника, 30.01.1997р. Державне підприємство «Козівський цукровий завод» перетворено на ВАТ «Козівський цукровий завод» і 01.09.1997р. (наказ №82-о) присвоєний 4 розряд електрозварювальника і був звільнений у зв'язку з переведенням в ДП «Козова» ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс» 01 червня 1999р. (наказ №27), що становить разом 3 роки 9 місяців 23 дня, роботи на посаді електрозварювальника, що підтверджується записами в трудовій книжці серія НОМЕР_1 , та протягом серпня 2002-2008р.р. на посаді «електрозварника» в ТОВ «Козова-Цукор», роботи Позивача на посаді машиніста парової турбіни, в ТОВ «Козова-цукор» що становить 01 рік 03 місяць, та - період проходження військової служби (з 16 червня 1986р. до 05 травня 1988р.), що становить 2 роки, а також_- період навчання Позивача на денній формі навчання в Підгаєцькому СПТУ-24 за професією "електрогазозваршик" (з 01.09.1982р. по 01.09.1985р.), що становить 2 роки 09 міс., відповідно до записів у його трудовій книжці, військовому квитку, дипломі про навчання та інших документів, що долучених до справи.

Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд вважає протиправним рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії від 02.06.2022 №192250005810.

Отже, станом на 24 травня 2022 року (дату подання заяви до пенсійного органу про призначення пенсії) позивач досягнув 55 річного віку, має 35 років 03 місяці 20 днів загального страхового стажу та спеціального стажу за Списком №2 понад 19 років і 01 місяць, що є достатнім для прийняття призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV.

Щодо позовної вимоги про призначення позивачу пенсії з 03.08.2022, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 24 травня 2022 р., а тому, з урахуванням ст. 45 Закону №1058-ІV, обов'язок у Відповідача щодо призначення та виплати пенсії позивачу виник з 04 квітня 2022 року, на наступний день після досягнення ним 55 років.

Відтак, дана вимога підлягає частковому задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу «належного урядування», зокрема, у справі «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» (пункт 74).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 04 квітня 2022 року.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 454,00 грн, сплачений відповідно до квитанції від 02.12.2022 та за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 536,80 грн, сплачений відповідно до квитанції від 18.01.2023.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 02.06.2022 №192250005810, викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.06.2022 №1900-0208-8/16599.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 04 квітня 2022 року, зарахувавши до спеціального стажу за Списком №2 період роботи з 22 серпня 1995р. (наказ №62) на посаді газорізчика ТЕЦ в подальшому 01.05.1996р. (наказ №20-о) присвоєний 3 розряд електрозварювальника, 30.01.1997р. Державне підприємство «Козівський цукровий завод» перетворено на ВАТ «Козівський цукровий завод» і 01.09.1997р. (наказ №82-о) присвоєний 4 розряд електрозварювальника і був звільнений у зв'язку з переведенням в ДП «Козова» ЗАТ «Тернопільський агропромисловий комплекс» 01 червня 1999р. (наказ №27), що становить разом 3 роки 9 місяців 23 дня, роботи на посаді електрозварювальника, що підтверджується записами в трудовій книжці серія НОМЕР_1 , та протягом серпня 2002- 2008р.р. на посаді «електрозварника» в ТОВ «Козова-Цукор», роботи позивача на посаді машиніста парової турбіни, в ТОВ «Козова-цукор» що становить 01 рік 03 місяць, та - період проходження військової служби (з 16 червня 1986р. до 05 травня 1988р.), що становить 2 роки, а також - період навчання Позивача на денній формі навчання в Підгаєцькому СПТУ-24 за професією "електрогазозварщик" (з 01.09.1982р. по 01.09.1985р.), що становить 2 роки 09 місяців, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769) .

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Попередній документ
109136071
Наступний документ
109136073
Інформація про рішення:
№ рішення: 109136072
№ справи: 500/4341/22
Дата рішення: 13.02.2023
Дата публікації: 24.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (16.03.2023)
Дата надходження: 05.12.2022
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії