Справа № 420/6087/22
(додаткове)
22 лютого 2023 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення у справі №420/6087/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області” №33/36-4466 від 06.10.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб” та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області” № 33/36-4466 від 06.10.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб” та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням раніше виплачених сум.
10.08.2022 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява, за підписом представника позивача - Марченко В.В. (№25585/22), про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №420/6087/22, яким представник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 р. клопотання представника позивача - Марченко В.В. про ухвалення додаткового рішення (10.08.2022 за №25585/22) у справі №420/6087/22 щодо стягнення витрат на правничу допомогу - залишено без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 року апеляційну скаргу Марченка Валентина Валентиновича, що діє в інтересах ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії, в частині розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, у тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Таким чином, враховуючи приписи ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що відсутні перешкоди для розгляду питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/6087/22, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами 1,2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір” від 8 липня 2011року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно до положень ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 6, 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимоги частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно вимог ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Марченко Валентином Валентиновичем був укладений договір № б/н про надання правничої допомоги (у адміністративній справі). Також, повноважним представником позивача до суду надано акт виконаних робіт про надання правової допомоги адвокатом Марченко Валентином Валентиновичем клієнту Сметаніну Олександру Васильовичу від 15.07.2022 р.; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2/_01 від 21.09.2021 р., відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_2 сплачено суму у розмірі 5 000,00 грн. на підставі попередньої оплати послуг за договором від 21 вересня 2021 року про надання правової допомоги.
Так, перевіряючи обґрунтованість, реальність, та розумність визначеного адвокатом розміру гонорару у загальній сумі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Безумовно, суд не наділений правом його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою, справедливою, та співмірною.
Зокрема, як зазначено вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фактичних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд акцентує, що предметом позовних вимог в межах даної адміністративної справи є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області” №33/36-4466 від 06.10.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб” та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області” № 33/36-4466 від 06.10.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб” та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, дана справа, на думку суду, належить до категорії справ незначної складності, та, до того ж, розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Варто також наголосити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката у разі, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, не є співмірним.
Таким чином, суд, враховуючи складність розгляду даної справи, заявлені позовні вимоги, та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат на правничу допомогу, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, доходить висновку щодо наявності підстав для стягнення 2000 грн. на користь позивача, оскільки саме такий розмір гонорару є справедливим, розумним, та співмірним, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, тощо.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача - Марченка Валентина Валентиновича (вхід.№ 25585/22 від 10.08.2022 р.), про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/6087/22, підлягає задоволенню частково, з вище окреслених підстав.
Керуючись 132, 134, 139, 244, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Заяву представника позивача - Марченка Валентина Валентиновича (вхід.№ 25585/22 від 10.08.2022 р.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/6087/22 - задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
16.02.23.
Заяву представника позивача - Марченка Валентина Валентиновича (вхід.№ 25585/22 від 10.08.2022 р.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/6087/22 - задовольнити частково.
22.02.23.