Справа № 420/2794/23
22 лютого 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України) відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загону Державної прикордонної служби України) виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 13.08.2021 року по 21.11.2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Ухвалою суду від 15.02.2023 року адміністративний позов залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунути недоліки у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду уточненого позову та доказів, визначених судом (з копіями для відповідача).
На виконання ухвали суду від 15.02.2023 року позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому представник позивача просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загіну Державної прикордонної служби України), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 13.08.2021 року по 21.11.2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загіну Державної прикордонної служби України) виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 13.08.2021 року по 21.11.2022 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Таким чином, недоліки позовної заяви усунуто.
Поряд з адміністративним позовом представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та надалі військовий стан було продовжено, що зашкодило позивачу звернутись до суду за захистом своїх прав з вимогами про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідно до довідки від 12.01.2023 року №16 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 у період з 02.03.2022 року, що унеможливило звернутись до суду протягом одного місяця з дня виплати індексації грошового забезпечення, оскільки позивачу не відразу стало відомо щодо нарахування вказаної виплати та позивач позбавлений можливості був звернутись за юридичною допомогою, оскільки перебуває на військовій службі та здійснює захист територіальної цілісності держави.
З аналізу ч. 1, 3 ст. 122 КАС України слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти. Позивач не міг знати щодо нарахування на його рахунок компенсації за неотримане речове майно та після того, як дізнався не мав фізичної можливості звернутись до суду з позовною заявою або до адвоката щодо надання правової допомоги, оскільки наразі та на час отримання грошової суми здійснює захист територіальної цілісності України, що підтверджується наданими Судом доказами.
Представник позивача зазначає, що в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Також представник позивача зазначає, що 02.03.2022 РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з якими, процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Фактично рада суддів визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
З огляду на викладене, представник позивача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин та просить поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частинами 1, 2 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права” (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції” (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи “Скордіно проти Італії”, “Ятрідіс проти Греції”).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еко-вугілля України” щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене те, що позивач є військовослужбовцем, який по теперішній час проходить військову службу в Державній прикордонній службі України, суддя вважає за доцільне заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Позовна заява підсудна Одеському окружному адміністративному суду та подана у строк, встановлений законом. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст.169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.
Частиною 1 ст.12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву
Відповідно до ч.2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч.3 ст.257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257-261 КАС України, суддя
Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_4 строк звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України). Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).
Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст.79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст.80 КАС України.
Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв'язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку.
Витребувати у відповідача по справі - військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України) довідку про розмір грошового забезпечення позивача за 2 останні місяця, що передували звільненню (червень, липень 2021 року), а також про розмір грошового забезпечення нарахованого та виплаченого позивачу у місяці звільнення (серпень 2021 року), інформацію та докази на її підтвердження щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.01.2016 року по 13.08.2021 року індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати відповідача - військову частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України) надати до суду витребувані докази у строк для подання відзиву.
У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин