про витребування доказів
22 лютого 2023 р. Справа № 380/9648/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в письмовому провадженні питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
1) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 127 діб відпустки (за 2002 рік - 30 діб; за 2006 рік - 1 доба; за 2017 рік - 1 доба,- за 2018 рік - 42 доби; за 2020 рік - 14 діб відпустки УБД; за 2021 рік 25 діб; за 2022 рік - 14 діб відпустки УБД); нарахування та виплати не в повному розмірі грошової компенсації за не використані у 2022 році 04 доби щорічної відпустки;
2) зобов'язати Головного управління Національної поліції у Львівській області:
- нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 127 діб відпустки, виходячи із середньоденного розміру грошового забезпечення на день звільнення, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, із урахуванням розміру індексації;
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою грошовою компенсацію за не використану частину відпустки за 2022 рік та грошовою компенсацією за не використану частину відпустки за 2022 рік, розрахованою з урахуванням висновків суду та розміру індексації у лютому 2022 року.
Ухвалою від 30.01.2023 суд залучив Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС у Львівській області, відповідач) до участі у справі як другого відповідача.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2002 по 2015 рр. проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з листопада 2015 року переведений для подальшого проходження служби в Національній поліції України по 15.02.2022; наказом №73о/с від 15.02.2022 звільнений зі служби в поліції через хворобу. Позивач вказує, що за час проходження служби не використав відпустки за 2002, 2006, 2017, 2018, 2020, 2021, 2022 роки в кількості 127 діб, просить суд нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 127 діб відпустки, виходячи із середньоденного розміру грошового забезпечення на день звільнення, із урахуванням розміру індексації.
Відповідач, ГУНП у Львівській області, щодо позову ОСОБА_1 заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях. У відзиві представник відповідача зазначає, що за спірні періоди 2017-2019 роки ОСОБА_1 використав відпустку у повному обсязі, за 2020 рік не використав 14 діб додаткової оплачуваної відпустки УБД, за 2021 рік використав 20 діб (з правом на відпустку, де 30 діб основної відпустки та 15 діб додаткової відпустки), невідбута частина відпустки становить 10 діб основної відпустки та 15 діб додаткової. За 2022 рік/рік звільнення (наказ ГУНП у Львівській області від 14.02.2022 №73о/с) ОСОБА_1 виплачена компенсація за фактично відпрацьований час у 2022 році за 3 доби основної відпустки та 1 добу додаткової відпустки. У своїх запереченнях відповідач посилається на інформацію відділу кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області, надану листом №345/13/02-2023 від 08.02.2023 (а.с. 86).
Відповідач, ГУ МВС України у Львівській області подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , позов не визнає. Відповідач повідомив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з квітня 2002 року, то за фактично відпрацьований час у 2002 році набув право на 20 діб основної відпустки, щодо відпустки за 2006 рік позивач таку використав в повному обсязі, посилається на інформацію, надану ГУ МВС листом №300/13/01-2023 від 03.02.2023 (а.с. 79).
Представник позивача подав додаткові пояснення, зазначив, що згідно відповіді управління кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області від 20.06.2022 №З-48/Аз/05/13-2022, наданому на його адвокатський запит, щорічна відпустка за 2017 рік була надана позивачу у період з 29.06.2017 по 07.08.2017 (40 діб) з правом на відпустку 41 добу. Таким чином, за 2017 рік позивач не використав 1 добу відпустки. У 2018 позивач мав право на щорічну відпустку 42 доби, така йому не надавалась.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Відповідно до статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Стаття 80 КАС України визначає, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду
Для повного з'ясування всіх обставин справи, що входять в предмет доказування у цій справі суд повинен відомості та докази у відповідача, котрий ухиляється від виконання свого процесуального обов'язку надати суду всі наявні докази щодо його оскаржених дій.
Керуючись ст.ст. 9,14,72,80,94,121,205,241,248,256,294 КАС України, суд -
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області надати суду такі відомості та підтверджуючі їх докази (відповідь надати в такому ж порядку, як запитується в цій ухвалі суду):
1) про належні ОСОБА_1 відпустки за 2017, 2018 та 2022 роки, окремо зазначивши їх вид та кількість діб кожного виду;
2) про надані ОСОБА_1 за 2017, 2018 та 2022 роки відпустки (вид відпустки, кількість використаних днів, реквізити (номер/дата) наказу про надання відпустки);
3) про невикористані ОСОБА_1 за 2017, 2018, 2022 роки відпустки (вид відпустки, кількість невикористаних днів).
Встановити для виконання цієї ухвали спосіб та строк - витребувані відомості та докази повинні бути надані суду в строк до 08.03.2023 включно одним із способів на вибір відповідача:
1) надіслання рекомендованим поштовим відправленням; 2) надіслання через систему «Електронний суд»; 3) подачі в канцелярію суду.
Попередити, що у випадку невиконання ухвали суду без поважних причин суд застосує передбачені статтею 149 КАС України заходи процесуального примусу (штраф в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Продовжити строк розгляду та вирішення цієї адміністративної справи до 24.03.2023 включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Москаль Р.М.