справа №380/10467/21
з питань заміни сторони виконавчого провадження
21 лютого 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/10467/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №380/10467/21 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення з 01.04.2019 перерахунку довічної пенсії позивача за вислугу років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області від 05.05.2021 № 5801-3269/5807 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
30.01.2023 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі.
Заява мотивована тим, що на виконання судового рішення від 19.05.2021 у справі №380/10467/21 боржником у добровільному порядку було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та з 01.01.2022 розпочато поточну виплату перерахованої йому пенсії. Крім перерахунку пенсії боржником були проведенні нарахування доплати (заборгованість) до пенсійної виплати за період з 01.04.2019 по 01.01.2022. Загальна сума доплати, відповідно до розрахунку становить - 171167,01 грн.
При цьому, зазначає, що грошові кошти, відповідно до проведеного боржником перерахунку пенсії, належали ОСОБА_2 ще за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю, вважає, що право на їх отримання набула ОСОБА_1 , як його дружина. Відтак, просить заяву задовольнити в повному обсязі та замінити стягувача у виконавчих листах №380/10467/21, виданих Львівським окружним адміністративним судом 16.12.2021 ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .
Вирішуючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4 ст.379 КАС України).
Вказані норми кореспондуються у ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК).
Отже, заміна сторони, що вибула, може мати місце тільки в результаті правонаступництва, що відбулося в матеріальних правовідносинах, тому не завжди є можливою.
Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК).
Відповідно до статті 1258 Цивільного кодексу України cпадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 Цивільного кодексу України).
В даному конкретному випадку правонаступництво зумовлено смертю стягувача за виконавчим листом, тобто доказом такого правонаступництва є свідоцтво про право на спадщину за законом, чи за заповітом.
Водночас, суд звертає увагу, що заявником не надано до суду свідоцтва про право на спадщину та не надано доказів того, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .
Крім того, особливу увагу необхідно звернути на той факт, що в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №380/10467/21 судом встановлено, що ОСОБА_2 був пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З наведеного, суд дійшов висновку, що заявник помилково посилається у своїй заяві на положення ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку питання отримання пенсії після смерті військового пенсіонера врегульовано ст. 61 Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до якої, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
З аналізу наведеного, вбачається, що на відміну від пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», недоотримана сума пенсії за вислугу років, не входить до складу спадщини.
Окрім цього, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством передбачено механізм, за яким визначені у статті 61 Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особи мають право отримати суми недоодержаної пенсії, призначені за цим Законом померлому на підставі особистої заяви, що подається такою особою не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, при цьому зазначена норма не передбачає можливості здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, так як направлена на безспірне отримання таких коштів без участі відділу примусового виконання рішень.
При цьому, у випадку, якщо вищевказаним особам пенсійний орган відмовить у виплаті суми недоодержаної пенсії, такі мають право на звернення до суду за захистом своїх прав, в порядку позовного провадження, шляхом подачі нового позову, оскільки в такому випадку виникає новий спір щодо порушення прав саме заявників.
Отже, оскільки право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії після смерті військового пенсіонера не спадкується, а норми чинного законодавства передбачають, що належні померлому суми можуть бути отриманні на підставі закону, в порядку ним передбаченому, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про заміну стягувача в виконавчому листі необхідно відмовити.
Керуючись ст. 52, 241-245, 248, 256, 295, 379 КАС України, суд, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна