08 лютого 2023 року
справа №380/4296/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
позивач не прибув,
від позивача не прибув,
від відповідача 1 Мельничук Ю.І.,
від відповідача 2 Мельничук Ю.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Львівської обласної прокуратури (далі - відповідач 2) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №148 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» відповідно до якого заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури №2330к від 23 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області та органів прокуратури з 28 жовтня 2021 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області (ЄДРПОУ 02910031) з 28 жовтня 2021 року;
- стягнути з Львівської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910031) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 29 жовтня 2021 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі;
- відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі місячної заробітної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями процедури проведення атестації та протиправністю наказу про звільнення. Позивач подав заяву про намір пройти атестацію та переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі. Успішно пройшов перший етап атестації та був допущений до другого етапу - анонімне тестування на загальні здібності та навички. Другий етап відбувався у два етапи - вербальне тестування, за результатами якого ОСОБА_1 набрав 85 балів та абстрактно-логічне тестування, за результатами якого ОСОБА_1 набрав 93 бали. Середній арифметичний бал склав 89 балів, що було менше ніж прохідний бал - 93, встановлений наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 №105.
Під час складання цього іспиту 03.11.2020 виникали збої в роботі комп'ютерної техніки, що мало наслідком неуспішне проходження тестування. У зв'язку з цим позивач звернувся до голови Четвертої кадрової комісії з проханням надати можливість перездати тестування на загальні здібності та навички.
20.11.2020 Четверта кадрова комісія задовольнила заяву позивача, та вирішила призначити нову атестацію.
Натомість наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 створено нову - П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка прийняла рішення не включати до графіку складання іспиту ОСОБА_1 . Також, П'ятнадцятою кадровою комісією 13.09.2021 прийнято рішення №148 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 та не допуск до етапу проходження співбесіди. Таке рішення є передчасним, невмотивованим та підлягає скасуванню. Тому, звільнення з органів прокуратури позивач теж вважає безпідставним.
Вважає, що наявність рішення Четвертої кадрової комісії про внесення позивача до графіку повторного складання іспиту повністю підтверджує той факт, що складання іспиту не відбулося належно з технічних причин. На час прийняття рішення П'ятнадцятою кадровою комісією про неуспішне проходження атестації позивачем було чинним рішення Четвертої кадрової комісії про виключення позивача зі списку осіб, які не склали іспит та внесення його до графіку для повторного складання іспиту.
Також позивач вказує, що для проведення атестації прокурорів місцевих прокуратур Офісом Генерального прокурора залучалось серверне обладнання та комп'ютерна техніка Міжнародної організації права розвитку (IDLO), які за своїми технічними характеристиками не відповідали технічним вимогам, встановленим Інструкцією з експлуатації “Psymetrics” та стверджує про неможливість встановлення точної кількості балів, набраних саме позивачем за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Ухвалою від 28.03.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач 1, Офіс Генерального прокурора, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві /Т.І, арк.спр.90-123/. Подання заяви про переведення - право прокурора, а не обов'язок, а оскарження умов її подання безпідставне, оскільки прокурор діяв у межах закону у рамках реформування органів прокуратури. Стверджує, що на теперішній час Конституційний Суд України рішення щодо визнання неконституційними Закону №113-ІХ чи окремих його положень не ухвалено та правову оцінку нормам, вказаним у позовній заяві, не надано. Вказує, що визначений Порядком №221 етап атестації у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки відповідає вимогам Закону №113-ІХ. Також, вказаний Порядок є чинним. Зазначає, що комісією приймалося процедурне, а не остаточне та про призначення нового часу рішення складання іспиту без визначення конкретної дати. При цьому, законодавством не передбачені строки, протягом яких повинні бути нові час і дата складання іспиту. Визначення такої дати (часу) є дискреційними повноваженнями кадрових комісій. Вказує, що сам факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності. Зазначає, що позивач подаючи заяву про намір пройти атестацію був повністю ознайомлений з процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Також вказує, що Порядком передбачена можливість перенесення складання іспиту у разі захворювання. Окрім того, на момент складання іспиту будь-яких технічних проблем встановлено не було. Позивач не звертався зі скаргами під час самого іспиту, а подав відповідну заяву після його здачі та отримання негативного результату. Зазначає, що порядковий номер кадрової комісії, так само як і її особовий склад не впливає на прийняття рішення про неуспішне проходження атестації, оскільки це питання врегульовано Порядком №221. Вказує, що дійсно є встановленими відповідні вимоги до комп'ютерної техніки. Однак вони є загальними, тобто розроблені не під окреме тестування, а тому, покривають усі можливі та допустимі способи використання Інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особливості “PSYMETRICS”. Окрім того, ці вимоги є за своєю суттю оптимальними, а не визначальними. Тестування прокурорів місцевих прокуратур здійснювалося офлайн, тобто інструмент “PSYMETRICS” не завантажувався на комп'ютери. Також, посилається на те, що визначення складу комісій, вимог до осіб, що можуть бути їхніми членами, а також порядку роботи комісій є дискреційним повноваженням Генерального прокурора. Під час проведення атестації позивач жодному члену першої кадрової комісії відвід не заявляв. Також вказує, що ч. 3 ст. 16, підп. 2 п. 19 розділу ІІ Закону №113-ІХ є нормами спеціальними по відношенню до інших нормативно-правових актів, мають імперативний характер та підлягають безумовному виконанню уповноваженими органами та посадовими особами.
Вважає, що переатестація була разовою, не мала систематичного характеру та стосувалася без виключення всіх прокурорів, які бажали продовжувати працювати в органах прокуратури. Рішення П'ятнадцятої кадрової комісії було об'єктивним та недискримінаційним.
Відповідач 2, Львівська обласна прокуратура, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві /Т.І, арк.спр.61-71/. Посилається на те, що проведення атестації прокурорів є обов'язковою складовою запровадженого Законом №113-ІХ процесу реформування системи органів прокуратури та має на меті підтвердження здатності прокурорами виконувати свої повноваження на належному рівні за визначеними законом критеріями. Зазначає, що на підставі п. 2 розділу V Порядку №221 у разі незгоди з порядком проведення тестування, виявленням збоїв у роботі комп'ютерної техніки під час складання іспиту позивач мав право зафіксувати це у письмовому вигляді, зробити примітки чи зауваження уповноваженим особам, однак цим правом не скористався. Вказує, що у спірному рішенні кадрової комісії зазначено мотиви та обставини, що вплинули на його прийняття, а саме набрання позивачем за результатами складання іспиту 89 балів, що є менше ніж прохідний бал для успішного складання іспиту. Окрім того, чітко визначеним нормою Закону юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі підп. 2 п. 19 розділу ІІ Закону №113-ІХ у даному випадку є виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.
Ухвалою від 30.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду /Т.ІІІ, арк.спр.200-201/.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
У судові засідання призначені на 28.12.2022, 01.02.2023, 08.02.2023 позивач чи його представник не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п. 2).
Враховуючи те, що сторона позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, письмові правові позиції сторін зібрано під час попередніх судових засідань, зважаючи на розумні строки розгляду справи (провадження у справі відкрито 28.03.2022) та завдання адміністративного судочинства, суд вирішив продовжити розгляд справи за таких обставин.
Ухвалою від 08.02.2023 відмовлено у клопотанні сторони позивача про зупинення провадження у справі.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог повністю, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд заслухав представника відповідачів, з'ясував підстави позову та відзиву, відповідей на відзиви, заперечення, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, -
ОСОБА_1 з 18.08.2008 по 28.10.2021 працював в органах прокуратури Львівської області /Т.І, арк.спр.22-24/.
Наказом прокурора Львівської області №629к від 02.05.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області /Т.І, арк.спр.24/.
У зв'язку зі створенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і фактичною ліквідацією місцевих прокуратур, наказом виконувача обов'язки керівника Львівської обласної прокуратури №347к від 12.03.2021 ОСОБА_1 , заступнику керівника Львіської місцевої прокуратури №2 Львівської області тимчасово визначено з 15.03.2021 робоче місце у Франківській окружній прокуратурі м. Львова Львівської області /Т.І, арк.спр.25/.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
У 2019 році ОСОБА_1 подав на ім'я Генерального прокурора заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію /Т.І, арк.спр.25/.
03.11.2020 року позивач складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки з метою проходження другого етапу атестації. З відомості про результат тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки судом з'ясовано, що позивач набрав 89 балів за результатами складання вказаного іспиту /Т.І, арк.спр.130/.
ОСОБА_1 звернувся до голови Четвертої кадрової комісії з заявою від 13.11.2020 у якій повідомив, що під час проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки перебував у хворобливому стані, втомлений. Просив надати можливість повторно пройти тестування на загальні здібності та навички /Т.ІІ, арк.спр.49-50/.
На засіданні Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 06.11.2020 розглянуто питання про формування списку прокурорів, які 03.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, набравши менше 93 бали. За результатами засідання, згідно з додатком №2 до протоколу №8 ОСОБА_1 визнано таким, що не склав іспит /Т.І, арк.спр.131-141/.
24.11.2020 на засіданні Четвертої кадрової комісії розглядалися заяви прокурорів, зокрема ОСОБА_1 , щодо можливості повторної здачі іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (2 етап) у зв'язку з незадовільним станом здоров'я, інших поважних причин. Згідно з протоколом №11 заяви прокурорів, зокрема ОСОБА_1 , задоволено, виключено зі списку осіб, які не пройшли іспит та вирішено призначити новий час та дату складання іспиту /Т.І, арк.спр.141-146/.
Наказом в.о. Генерального прокурора від 16.07.2021 №236 визнано такими, що втратили чинність, зокрема, наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 №425 «Про створення четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)».
Наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 створено нову - П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
П'ятнадцятою кадровою комісією 30.08.2021 прийнято рішення не включати до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 (протокол №9 від 20.08.2021). Рішення мотивоване тим, що під час проведення тестування скарги від ОСОБА_1 до робочої групи не надходило, акти про дострокове завершення тестування не складалися. Сам факт звернення прокурора з заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження тестування не є доказом їх наявності /Т.І, арк.спр.231-232/.
П'ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення №148 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», у якому зазначено, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 89 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, а тому, не допускається до етапу проходження співбесіди /Т.ІІ, арк.спр.28/.
Наказом Львівської обласної прокуратури №2330к від 23.10.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», з 28.10.2021. Підстава: рішення кадрової комісії від 13.09.2021 №148 /Т.І, арк.спр.22/.
Вважаючи рішення про неуспішне проходження атестації та звільнення незаконним і таким, що порушує його права, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Головним питання цього спору є рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих "Про неуспішне проходження прокурором атестації" та наказ Львівської обласної прокуратури про звільнення позивача з органів прокуратури.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України від 14.10.2014 №1697-VII “Про прокуратуру”, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1697-VII).
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону №1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” №113-ІХ від 25.09.2019, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №113-ІХ) запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Відповідно до п. 6 Розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру”.
Абзацом 1 п. 7 Розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Атестація здійснюється відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (п. 9 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-IX).
Згідно із п. 10 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-IX прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно із п. 11 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №221).
Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
За правилами встановленими п. 2 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Згідно з п. 5 розділу І Порядку №221 предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Відповідно до п. 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Згідно з п. 8 розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Відповідно до п. 9 розділу І Порядку №221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Абзацом 2 п. 17 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-IX передбачено, що кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки унормовано у розділі ІІІ Порядку №221.
Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Відповідно до абзацу 2 п. 2 розділу ІІІ Порядку №221 до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії (п. 4 розділу ІІІ Порядку №221).
У п. 6 розділу ІІІ Порядку №221 передбачено, що прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Згідно з п. 2 розділу IV Порядку №221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.
Відповідно до п. 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу викладених положень законодавства у системному зв'язку суд висновує, що після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема, щодо другого етапу атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки), Четверта кадрова комісія повинна була ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Черверта кадрова комісія такого рішення щодо позивача не ухвалила. Натомість ця кадрова комісія ухвалила рішення за заявою прокурора від 13 листопада 2020 року, яке, з позиції суду, суперечило Порядку №221. Оскільки повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення).
У цій справі таких обставин не було. Тому, протокольне рішення Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 №11 (щодо позивача) не обгрунтоване, а отже, протиправне. Таким чином, суд не бере його до уваги і вважає, що це рішення не є обов'язковим для П'ятнадцятої кадрової комісії.
З метою продовження проходження атестації Перша-Четверта кадрові комісії були ліквідовані і утворена П'ятнадцята кадрова комісія, яка за своїми функціональним повноваженнями є правонаступником ліквідованих кадрових комісій.
З урахуванням того, що Четверта кадрова комісія за результатами іспиту позивача не ухвалила рішення відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 221 (тобто про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації), таке рішення ухвалила П'ятнадцята кадрова комісія, яке, з позиції суду, відповідає вимогам Порядку №221 і є правомірне.
З врахуванням викладеного слід виснувати, що принцип правової визначеності, на порушення якого покликається позивач, не може ґрунтуватися на нелегальному рішенні Четвертої кадрової комісії, яке, окрім того, є процедурним. Адже правомірні очікування можуть ґрунтуватися лише на законі, власне бути правомірними. Проте у цій справі очікування суперечать законодавству і обставинам справи.
Таким чином, оскільки позивач за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрав 89 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, П'ятнадцята кадрова комісія, ухваливши спірне рішення, яке є предметом позову, діяла відповідно до викладених приписів Закону №113-ІХ і Порядку №221.
У контексті викладених обставин доводи позивача, викладені в заяві від 13.11.2020 з проханням допустити до повторного складання іспиту в частині поганого самопочуття суд до уваги не бере, оскільки така подана після завершення іспиту та отримання його результатів.
Доводи позивача в частині перебоїв у роботі комп'ютерної техніки не підтверджено жодними доказами.
Інші аргументи позивача не знайшли свого підтвердження доказами у справі та спростовані правовими позиціями відповідачів.
У цьому контексті суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Тому, суд у цій справі не вдається до оцінки інших аргументів сторін.
З врахуванням викладеного, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення П'ятнадцятої кадрової комісії №148 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» слід відмовити.
Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від первинної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення П'ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Оскільки суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість такого рішення, у задоволенні похідних позовних вимог теж слід відмовити.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність і обґрунтованість дій та рішень відповідачів. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду судовий збір не сплачував, тому судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 371 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 20.02.2023.
Суддя Кравців О.Р.