22 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/6667/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинської області, Головного управління Пенсійного Фонду України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинської області, Головного управління Пенсійного Фонду України у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Сумській області №0324500002856 від 14.02.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України у Волинської області зарахувати: до страхового стажу період роботи з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механозбірних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”; до страхового пільгового стажу періоди роботи з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“ та призначити пенсію за віком з урахуванням даного страхового пільгового стажу та довідок №16, 17, 18 виданих виконавчим комітетом Коміссарівської селищної ради Перевальського району так званою “ЛНР” 12.02.2018, довідок №5-292, 5-293, 5-294, 5-295, 5-143, 5-144, 5-145, 5-146, 5-147, 5-148, 5-149, 5-150 виданих філіалом шахти “НІКАНОР-НОВА” Державного унітарного підприємства так званої “ЛНР” “Центрвугілля” 12.02.2018, починаючи з дня набуття права на пенсію, тобто з 01.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Проте, рішенням ГУ ПФУ у Сумській області №0324500002856 від 14.02.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Так, позивачу не зараховано відповідачем до страхового стажу період роботи з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механозбірних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”; до страхового пільгового стажу періоди роботи з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів роботи до спеціального (пільгового) страхового стажу протиправними, оскільки факт зайнятості позивача на зазначених посадах підтверджується записами у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує наявність трудового стажу для призначення пенсії, довідкою, уточнюючою особливий характер роботи або умов праці та іншими документами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинської області у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не зараховано позивачу до страхового стажу період роботи з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механозбірних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”, з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“ згідно записів трудової книжки, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відомості про зміну прізвища не завірені у встановленому порядку, та не вказано документ, на підставі якого внесено вказані відомості.
Крім того, відсутні уточнюючі довідки, які підтверджували б зайнятість протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 та документальне підтвердження результатів проведення атестації робочого місця, на якому працював заявник, за умовами праці до пільгового та страхового стажу не зараховані періоди роботи з 22.07.1986 по 16.05.1988 та з 27.05.1988 по 21.04.1998.
Отже, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного Фонду у Волинській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області керувалися чинними нормами Закону №1058, який регулює спірні правовідносин.
Враховуючи вищенаведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 10.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням ГУ ПФУ у Сумській області №0324500002856 від 14.02.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Так, позивачу не зараховано відповідачем до страхового стажу період роботи з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механозбірних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”; до страхового пільгового стажу періоди роботи з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список №2).
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
Як вбачається із копії трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працювала, зокрема, з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механоскладальних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”; з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“.
Записи за вищевказані періоди роботи позивача засвідчено відповідними печатками підприємства.
При цьому, посади, які обіймала позивач, віднесені до переліку робіт і професій, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, вищевказані періоди роботи позивача не зараховані відповідачем до страхового стажу з тих підстав, що на титульній сторінці трудової книжки відомості про зміну прізвища не завірені у встановленому порядку, та не вказано документ, на підставі якого внесено вказані відомості, а також, відсутні уточнюючі довідки, які підтверджували б зайнятість протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 та документальне підтвердження результатів проведення атестації робочого місця, на якому працював заявник, на що суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для зарахування вищевказаних періодів до страхового стажу позивача, оскільки в даному випадку записи, внесені до трудової книжки позивача, між собою пов'язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, із зазначенням номерів наказів та дат їх видачі. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, тому, на переконання суду, є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не взято до уваги, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки.
Аналогічний висновок вказаний і в постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі №220/989/17, від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.
Однак, ГУ ПФУ у Сумській області таким правом не скористалося.
З приводу посилання відповідача на неможливість здійснення перевірки з метою підтвердження періодів роботи позивача на підприємствах ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”, шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля” та ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“, оскільки останні розміщені на тимчасово окупованій території Україні, суд зазначає наступне.
За приписами ч.ч.1 та 2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
При цьому, згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Так, трудовий стаж позивач набув у період, коли населений пункт, на території якого підприємства здійснюють господарську діяльність, перебував під контролем української влади, і зазначені підприємства також утворено відповідно до законодавства України.
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв'язку з наданням зазначених довідок підприємствами, що знаходяться на території, непідконтрольній українській владі.
Водночас, суд не приймає до уваги довідки від 12.02.2018 №16, 17, 18 видані виконавчим комітетом Коміссарівської селищної ради Перевальського району так званої “ЛНР”, довідки №5-292, 5-293, 5-294, 5-295, 5-143, 5-144, 5-145, 5-146, 5-147, 5-148, 5-149, 5-150 виданих філіалом шахти “НІКАНОР-НОВА” Державного унітарного підприємства так званої “ЛНР” “Центрвугілля”, оскільки будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Разом з цим, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства та які достатні для призначення пенсії.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та відмови у зарахуванні до пільгового трудового стажу для призначення позивачу пенсії згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періодів його роботи з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механоскладальних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”; з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“ є протиправними.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі “Чуйкіна проти України” (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)”.
З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Сумській області №0324500002856 від 14.02.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механозбірних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”; до страхового пільгового стажу періоди роботи з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“, починаючи з дня набуття права на пенсію, тобто з 01.02.2022.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Сумській області №0324500002856 від 14.02.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 22 липня 1986 року по 16 травня 1988 року слюсарем механозбірних робіт ВАТ “Коміссарівський завод торговельного машинобудування”; до страхового пільгового стажу періоди роботи з 16 липня 1988 року по 21 квітня 1998 року машиністом конвеєра шахта “Комісарівська” п/о “Ворошиловградвугілля”, з 14 квітня 2006 року по 06 квітня 2016 року машиністом конвеєра ВПП “Шахта “НІКАНОР-НОВА” ДП “Луганськвугілля“, починаючи з дня набуття права на пенсію, тобто з 01.02.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати в розмірі 496 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013)
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Ю.Ю. Сорока