м. Вінниця
21 лютого 2023 р. Справа № 120/844/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про продовження процесуального строку та заяву із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвалою від 15.02.2023 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
17.02.2023 від представника відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у якій орган ДВС просить продовжити розгляд цього спору у порядку загального позовного провадження.
Заява мотивована тим, що для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин у справі необхідно надати оцінку матеріалам трьох виконавчих проваджень, що здійснювалися державним виконавцем, а також матеріалам виконавчого провадження про стягнення коштів яке знаходилося у провадженні приватного виконавця.
На думку відповідача, необхідність дослідження судом значного обсягу доказів та висловлення сторонами своїх міркувань щодо матеріалів виконавчих проваджень ставить під сумнів доцільність розгляду справи у порядку письмового провадження.
17.02.2023 представником відповідача подано клопотання про продовження строку для надання відзиву та витребуваних доказів (матеріалів виконавчих проваджень).
Розглянувши заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Переданий позивачем на розгляд суду спір не належить до числа тих, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України).
За загальним правилом, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5-6 ст. 262 КАС України).
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє заяву є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.
Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.
Суд погоджується із аргументом відповідача про те, що до предмету доказування у цій справі належать окремі обставини щодо здійснення державним та приватним виконавцями виконавчих проваджень про стягнення коштів з ОСОБА_1 .
Із цією метою ухвалою від 15.02.2023 витребувано необхідні для розгляду справи матеріали виконавчих проваджень які будуть досліджені судом незалежно від того, чи розгляд справи буде здійснено у письмовому провадженні чи у судовому засіданні. Важливим у цьому випадку є належне виконання зобов'язаними суб'єктами, у тому числі й відповідачем, покладеного судом обов'язку про надання витребуваних доказів.
Що ж до висловлення учасниками справи своїх міркувань відносно письмових доказів, то суд зауважує, що навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання сторони не позбавлені можливості як подавати докази так і викладати письмово свою позицію у заявах по суті справи та висловлювати міркування щодо доказів та аргументів процесуальних опонентів.
До того ж, за правилами ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Отже, для цієї справи пріоритетним є швидке вирішення спору, що підкреслює необхідність її розгляду у спрощеному провадженні, яке, за загальним правилом, проходить у письмовому провадженні.
Відтак, наведені у заяві відповідача аргументи не вказують на існування підстав для продовження розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження чи у порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.
Щодо клопотання про продовження строку для подання відзиву та витребуваних судом документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В свою чергу згідно ч. 5 ст. 121 КАС України, суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи завчасно отримати відзив.
Варто погодитися із аргументами відповідача, що для підготовки витребуваних документів, їх аналізу та підготовки відзиву може знадобитися більш тривалий період часу аніж той, що встановлений судом.
Тому з метою надання відповідачу достатнього строку для виконання покладеного судом обов'язку щодо подання додаткових доказів та підготовки відзиву, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження процесуального строку, що сприятиме належному виконанню завдань адміністративного судочинства, реалізації учасниками справи процесуальних прав та виконанню обов'язків.
Керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи № 120/844/23 в порядку загального позовного провадження.
Задовольнити клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву разом із витребуваними доказами та продовжити вказаний процесуальний строк до 24.02.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Богоніс Михайло Богданович