Справа № 510/556/22
Провадження № 2/510/423/23
(заочне)
21.02.23 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Відповідачка ОСОБА_2 у судові засідання, які призначалися на 30.01.2023р., 21.02.2023р., будучи належним чином сповіщена, не явилась, про причину неявки суд не сповістила, була попереджена, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у її відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи. Відзиву на позов не надала.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору купівлі-продажу від 20.03.2021р.; копія акту прийому-передання майна за договором купівлі-продажу від 20.03.2021р.; копія витягу від 10.11.2015р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (щодо присадибної земельної ділянки); копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.11.2015р.; копія витягу від 10.11.2015р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі видачі свідоцтва про право на спадщину; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 26.01.2021р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника - ОСОБА_3 , звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачки ОСОБА_2 , зазначивши, що 20.03.2021 р. між ним та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про купівлю належної відповідачці земельної ділянки площею 0,2243 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0109, розташованої по АДРЕСА_1 , виділеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), - за 56000 грн. 20.03.2021р. позивач та відповідачка уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивач передав відповідачці обумовлену суму, а відповідачка передала документи на землю, саму нерухомість в натурі. У майбутньому відповідачка пообіцяла позивачу укласти договір купівлі-продажу нерухомості в нотаріальному порядку.
Крім того, рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 26.01.2021р. було визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .
Після вчинення правочину позивач організував догляд за будинком, по теперішній час доглядає за придбаною житлоплощею, зробив ремонт, обробляє земельну ділянку та сплачує всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач неодноразово звертався до відповідачки, однак ОСОБА_2 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивача про зустріч не реагує, мотивуючи нестачею вільного часу, матеріальними труднощами та ін. При зверненні до відповідних органів із питанням про переоформлення документації на земельну ділянку на себе, позивачу було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин.
У відповідності до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, продавець передала документи, земельну ділянку в натурі. Позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину користується житловим будинком (право власності на який набув за рішення суду) та земельною ділянкою за призначенням, сплачує всі комунальні платежі, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачки щодо землі та встановленні права на неї у позивача, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на землю за позивачем.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві представник позивача просив залишити судові витрати за позивачем, питання про стягнення судових витрат з відповідачки судом не розглядається.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220, 328, 334, 657 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Договір купівлі-продажу від 20.03.2021 року, згідно із яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,2243 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0109, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), за 56000 грн. - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на:
-земельну ділянку площею 0,2243 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0109, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки),
що належала ОСОБА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте Ренійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Вячеслав ДУДНИК